Не дивлячись на всі переконання з боку держави, що ціни будуть стабільними, на ділі ми бачимо, що це зовсім не так.
Починаючи з 1 березня 2017 року нас чекає чергове, планове підвищення ціни на електрику.
Втім, не дивлячись на всі обіцянки, що це буде останнє підвищення «до економічно обґрунтованого рівня», вже відомо, що у НКРЕКУ розглядають питання подальшого збільшення ціни.
Ще на початку лютого у Комісії заявили, що: «... протягом 2015 – 2016 років відбулося зростання середньозваженого тарифу на електричну енергію. Середній роздрібний тариф на електроенергію для населення (економічно обгрунтований тариф) у січні 2017 року становить 2,31 грн за 1 кВт/год з ПДВ (з урахуванням обсягу дотацій)».
За прорахунками Комісії виходить, що зараз населення оплачує всього лише 42% від тієї ціни, яку там вважають «ринковою». У НКРЕКУ констатують, що економічна ситуація в Україні змінилася настільки, що вона вплинула на те, що ми не вийшли на ті розрахунки, які були зроблені, і тому слід очкувати подальшого збільшення цін на електрику. Ще на 60%?
Разом з тим експерти енергетичного ринку попереджають, що у світлі того, що минулого року, у грудні, організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) під час свого засідання у Відні, вперше, починаючи з 2008 року, вирішила скоротити видобуток нафти одразу на 1,2 млн барелів на добу (загальний обсяг видобутку складе 32,5 млн.), то це може мати негативні наслідки.
Враховуючи те, що ціна на блакитне пальне розраховується з урахуванням ціни на нафту на міжнародних ринках, то саме це матиме вплив на те, що ціна на газ буде поступова зростати, а очікувати цього слід наприкінці весни.
Експерти вказують на те, що бюджет України розраховувався з урахуванням того, що акцизи розраховуються із вартості нафтопродуктів, а отже, слідом за зростанням ціни на пальне, будуть зростати акцизи, що потягне «базову ставку» ціни на газ.
Що ж до газу, який ми, за переконаннями влади, закупаємо здебільшого у Європі (але в усіх варіантах по Європейським котуванням), то там вплив ціни на нафту буде носити опосередкований характер, але у бік збільшення. Саме тому Україні слід готуватися до того, що поступове зростання ціні буде носити у подальшому не тільки «сезонний характер» (опалення).
З огляду на те, що вже при нинішніх цінах на газ та електрику більша частина населення Херсона з ними ледь справляється, а певна кількість громадян вже зараз неспроможні оплачувати рахунки, то перспектива промальовується досить сумна.
Нагадаю, що цього тижня ПАТ «Херсонгаз», без попередження, відключило від подачі газу частину котелень комунального міського підприємства «Херсонтеплокомуненерго», яке подає тепло 50% жителям обласного центру.
Причина відключення – борги підприємства перед газопостачальниками у сумі 13 мільйонів. У той же час, містяни мають борги перед підприємством на значно більшу суму. Як констатують у КП, сьогодні понад 20% його абонентів вже не оплачують отримані послуги. Не дивлячись на всі заклики, споживачі продовжують стабільно не платити, а сума боргів кожного дня зростає на кілька десятків тисяч гривень.
Якщо борги не буде погашено, а це, вважають соціальні експерти, дуже малоймовірно, адже людям просто зараз немає за рахунок чого виживати, то до наступного опалювального сезону місто буде технічно неготовим через не проведення планових регламентних робіт, які повинні відбутися влітку.
Фахівці житлово-комунальної сфери, з свого боку, заявляють, що якщо просто у найближчий час питання не буде вирішено, то наступної зими місто буде мати настільки серйозні проблеми, що може дійти до того, що опалювальний сезон не розпочнеться взагалі.
З кожним днем і навіть годиною на вулиці стає все тепліше. Зима у Херсоні, можна вважати, закінчилася. Та, разом зі снігом, не зникнуть проблеми галузі. Вони як були, так і залишаться і будуть тільки накопичуватися. Формально вони не будуть носити «активний» чи «гострий характер» (на вулиці теплішає), але ж і не зникнуть.
Аналіз того як ми пережили цю зиму, з усіма тими наріканнями які були з боку мешканців міста, дає право припустити, що без відповідного тиску з боку громадськості у міській раді та виконкомі можуть просто «забути», що проблема існує і що її треба вирішувати. Але, листопад з його холодами ночами настане неодмінно, і тоді... Тоді, ситуація буде не архіскладною, а катастрофічною. Чи розуміє це влада? Але вже не міська, а державна?
Якщо у останні дні цього опалювального сезону в місті залишилися без тепла всього лише 25 багатоповерхових будинків, дві школи і одна поліклініка, то наступної осені це можуть бути сотні будинків і десятки тисяч їх мешканців.
Якщо за попередніх кілька місяців за несплату за газ та електрику було відключило всього кілька десятків тих, хто мав борги, то наступної зими таких буде вже тисячі, а може й сотні тисяч?
Якщо ціни на газ та електрику будуть рости й далі, а це автоматичне викличе підняття цін на товари, послуги, продукти харчування, що призведе до того, що люди просто виявляться безпорадними у такій ситуації, то чого нам чекати далі? Соціального вибуху?
Чи не цього боїться влада, а тому намагається у будь-який спосіб відволікти увагу громадян України від насущних проблем питаннями другорядними, у тому числі й «політичними» та «військовими»?
Сергій ОСОЛОДКІН
