«Комуналка» дорога, а субсидій боїмося»
Безпрецедентна та безстрокова акція протесту, організована без жодної участі партій чи громадських організацій,триває у Херсоні. Тут на мітинги під будівлі міської та обласної рад виходять близько сотні пенсіонерів та безробітних, котрі «вихлюпують» свій відчай через завищені тарифи та складнощі з отриманням субсидій – у службах соцзахисту то програмне забезпечення «збоїть», то конвертів на відповіді немає.
Мітингарі вже створили ініціативну групу, яка вимагає від місцевої влади значно спростити механізм відмови від центрального опалення та переходу на альтернативні джерела обігріву – зокрема, на «квартальні» котельні для житлових масивів висотної забудови, та будинкові й квартирні обігрівальні елементи .
- Ще до кризи встановили у нашій трикімнатній квартирі автономний газовий котел, і тішилися, що взимку мали гарантоване тепло тоді, коли сусіди страждали від безкінечних аварій. Та тепер зекономити не виходить: тільки за газ у січні сплатили 1300 гривень, вся інша «комуналка» обійшлася ще у шістсот. Це було б прийнятно за гарних доходів. Та звідки вони мають взятися, якщо я вже другий місяць без роботи, а дружина в школі дві тисячі гривень заробляє, та ще й за садочок для сина платимо, - нарікає учасник мітингу, херсонський безробітний Павло Демченко.
– З нами живе моя мати-пенсіонерка, і вона має право на субсидію. Але звернутися по неї панічно боїться: старенькі сусідки наговорили їй, що в тих, хто має «надлишкове» майно, після перевірки і субсидію заберуть, і на двадцять тисяч гривень оштрафують . А на бабцю дача біля річки Кошова зареєстрована. Там нема на що глянути – хаті років сорок. Та хазяйка боїться, що її теж «розкішшю» визнають. Та сусідам ще гірше: в них котлів немає. І за обігрів вони платять ТЕЦ. А там рахунки й до двох тисяч гривень на місяць доходять.
В однакових будинках по-різному платять
Херсонці з півроку добивалися, аби тарифи на центральне опалення комунального підприємства «Херсонтепленерго» і державної ТЕЦ у місті «синхронізували». Адже навряд чи можна визнати економічно обґрунтованими умови, коли в одному будинку, опалюваному комунальниками, за обігрів беруть по тринадцять гривень з квадратного метру, а в сусідньому, де послугу надає ПАО ТЕЦ, беруть за неї аж по 22 гривні («Голос України» про це писав).
Після тривалих перемовин та звернень до уряду тариф ТЕЦ у січні зменшили на десять відсотків. Та рядових споживачів це не задовольнило: такий «бонус» можна прирівняти до знижки в п'ять доларів при купівлі «мерседесу». А регіональне відділення Антимонопольного комітету України секрети тарифної політики в даному випадку чомусь не цікавлять.
Та й субсидії, що їх в області отримують понад сто тисяч родин, далеко не всім вчасно зм'якшили ціновий удар. В першу чергу – через надто забюрократизовану процедуру їх оформлення. А оскільки на скарги реагують мляво, у ситуацію втрутилися як лідери місцевих громад, так і народні депутати України від Херсонщини. Скажімо, група депутатів Суворовської райради Херсона отримала півсотні скарг від мешканців району, котрі змушені були чекати субсидій «за спрощеною схемою» по кілька місяців, а часом і по півроку. Та варто було направити до управління соцзахисту депутатські запити, як у десяти випадках скаржники протягом одного дня отримали повідомлення про призначення такої допомоги!
Цитата. «Наскільки мені відомо, міська влада протягом останнього часу робила все можливе, аби допомогти районним управлінням соціального захисту справитися з великим потоком бажаючих оформити субсидії. Виділені додаткові ставки співробітників, придбана необхідна оргтехніка. Однако опалювальний сезон уже закінчується, а кількість скарг не зменшується. Оформлення субсидій люди часом очікують і по півроку. Виникає питання, чи не саботують взагалі виконання цієї важливої програми у нас в Херсоні?». Народний депутат України Олександр Співаковський. 11 лютого 2016 року. Місцевий інформаційний сайт «ПІК».
Залякування замість допомоги
Із парламентарем важко не погодитися. Замість того, аби зробити процес отримання субсидій максимально прозорим, відповідальні за чиновники взялися ще й залякувати бідняків штрафами та погрозами домогтися повернення «незаконно отриманої» допомоги. Про правовий механізм та підстави застосування санкцій споживачі, а часом і самі держслужбовці мають туманне уявлення. Але це не заважає останнім робити геть самовпевнені публічні заяви типу: «Призначення субсидії для будь-кого через суд скасуємо легко».
Логіка чиновників зрозуміла: чим менше люду прийде по субсидії, тим легшим буде в них життя. Але ж допомога від держави мала б полегшувати виживання саме власникам нерухомості, а не тим, хто цю допомогу оформлює, хіба ні?
