Як провести Святвечір за народними традиціями

Як провести Святвечір за народними традиціями
Різдво – одне з найбільших християнських свят, з ним пов'язано багато традицій, правил, заборон.

За давньою традицією, різдвяне святкування починається ще ввечері напередодні. Вечір цей називається Святим вечором або Святвечором, або навечір'я Різдва Христового, і приходиться на 6 січня. Це один з найбільш шанованих днів для всіх християн – і східного, і західного обрядів – і одне з найважливіших сімейних свят, магічний день, коли кожна сім'я створює в будинку атмосферу затишку, достатку та злагоди.

З самого ранку господиня приступає до роботи і готує дванадцять страв: ставить узвар, варить горох, квасолю, смажить капусту, рибу, ліпить вареники, готує картоплю, гриби, кашу гречану з конопляним молоком, голубці з пшоном, коржі з маком та кутю з товченої пшениці. В усьому їй допомагають діти. В цій багатій, але пісній вечері господиня представляє головні плоди поля, городу і саду, що дає звіт новому році за своє багатство в минулому році.

У той час господар йде напувати худобу, стелить нову солому і дає їй свіже сіно. Потім він відкидає сніг від будинку, розчищає стежки і уважно оглядає все господарство. Ніщо не може бути в цей вечір позичено або десь забуте.

Всі члени сім'ї теж повинні бути вдома. Кажуть, якщо в цю ніч десь заночувати, то цілий рік будеш блукати по світу. Не можна і сваритися в цей день, а навпаки, треба помиритися з ворогами, щоб у новому році було мирно і в хаті, і поза домом.

Святвечір – це спільна вечеря всього роду. Навіть мертві родичі і безслідно зниклі – всі повинні в цей вечір зібратися разом, щоб трапезувати цілим родом.

На згадку про своїх померлих родичів люди ставили для них кутю та узвар на вікнах, розкидали варені боби по кутках, залишали немитими ложки і миски після вечері – «щоб душі могли їх лизати для їжі».

Також обов'язково на святковому столі повинні бути:

Свічка. Горіння свічки – це свідчення віри, приналежності людини до Божественного світла. Свічка супроводжує віруючу людину від Хрещення до смерті. Це – символ готовності людини до зустрічі з Богом, незалежно від часу і місця, коли Він захоче її покликати до себе.
Сіль. Без неї не можна відчути повноти смаку страви. Так і людина не може творити справжнього добра, не перебуваючи в гармонії з Богом. Сіль вказує на внутрішню суть людини.
Часник. Його кладуть на чотири кути столу під скатертину, щоб відігнати від родини та будинки злих духів. Це символ очищення від гріха, який отруює людське життя, символ родючості і здоров'я.

Коли когось із родини немає вдома, для нього ставлять миску і кладуть ложку.

Якщо в даний час трапиться стороння людина, її теж запрошують до столу. Гість на Святій Вечері, за віруваннями наших предків, приносив щастя в будинок.

Нагадаємо, чудова зимова пора радує українців численними святами – Новий рік, Святвечір, Різдво, Старий Новий рік, Хрещення, в яких для наших співвітчизників закладено багато символів і стародавнього сенсу, а традиції передаються з покоління в покоління. Головна мета ритуалів – побажати дому процвітання, достаток, благополуччя. Ми раніше розповідати своїм читачам про те, як і коли треба колядувати, щедрувати і засівати.

Рекомендуємо послухати різдвяні колядки та вивчити їх.

Народна правда

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів