Фермер з Херсонщини: Нам не треба допомагати – нам потрібно не заважати
Тож напередодні професійного свята редакція «Сільських новин» поцікавилася в аграріїв, з яким настроєм вони зустрічають своє професійне свято та, які проблеми їх найбільше хвилюють.
НЕ ДОПОМАГАЄТЕ – ТО ХОЧА Б НЕ ЗАВАЖАЙТЕ
Володимир ЯГУСЕВИЧ, фермер (с. Каїри): - Господарський рік закінчився і це вже радість для землеробів. Хоча для фермерських господарств, особливо для таких невеликих, як моє, він був непростим.
Як були не простими й усі попередні роки. У рейтингу підприємств, які ведуть господарську діяльність на території Каїрської сільської ради, наше фермерське господарство «Гермес» займає далеко не лідируюче місце, бо є господарства, які мають в оренді по кілька тисяч гектарів землі, в тому числі й зрошуваної.
Але ми тримаємося, працюємо, вирощуємо сільгосппродукцію, платимо податки та орендну плату, надаємо благодійну допомогу. За всі роки своєї трудової діяльності я пройшов добру школу виживання. Закінчивши сільгоспінститут, працював у місцевому колгоспі в перші роки незалежності.
Фермерувати почав 2000 року з 50 гектарів землі, старого ЗІЛА та розбитого вщент трактора. За 16 років господарювання довелося чимало пережити: низькі ціни на продукцію, засуху,безгрошів'я... Було всяке: з 80 гектарів вдалося зібрати лише 1,5 тонни кукурудзи; всі озимі задихнулися під шаром льоду; зерно гірчиці пролежало два роки, бо не могли його реалізувати; було, що за ніч саранча поле соняшнику з'їла...Було, і буває.
Але то все наші проблеми. Більшість з тих, хто самостійно починав працювати на своїх землях, збанкрутіли й припинили діяльність. Нам вдалося втриматися. З орендодавцями ми працюємо на взаємній довірі. Колектив працівників фермерського господарства дружній та злагоджений, за що велике їм спасибі.
Багато років тому, мій сусід сказав мені дуже правильні слова: «Я ніколи в тебе не запитаю, скільки ти заробив на моїй землі, якщо у тебе буде урожай. Але мене також не цікавить, де ти візьмеш гроші, щоб заплатити мені орендну плату, коли у тебе не буде врожаю».
Я добре засвоїв цю науку, і всі ризики щороку беру на себе. Фермерське господарство «Гермес» 2016 року сплатило близько мільйона гривень податку. Господарство ще з початку заснування займається благодійництвом на території Каїрської, Маринської сільських та Горностаївської селищної рад: лише 2017 надало спонсорської допомоги різним установам, громадським формуванням та фізособам майже на 90 тисяч гривень.
Земля потребує турботи, а робота на ній – уваги та розв'язання постійних проблем, яких у сільськогосподарському виробництві вистачає. Може збоку ця праця виглядає не складною, але, хто хоча б рік займався землеробством, той мене зрозуміє. Сільські фермери виживають за рахунок власних ресурсів та людей, які є фанатами сільськогосподарського виробництва. Їм на тарілочці ніхто нічого задурно не дає. А якщо й дає, то до більшості таких, як ми, воно не доходить.
Окрім того, що на Херсонщині ризиковане землеробство, хлібороби відчувають ризики звідусіль: держава, приймаючи закони, не враховує інтереси фермерів; не на часі й ринок землі – зрозуміло, що український фермер її не купить; та й на місцевому рівні іноді вставляють «палки в колеса».
Словом, проблем багато, але вмілий господар їх подолає...
Втім, я не нарікаю на своє життя. Воно моє – іншого я не знаю. Але хотілося б, щоб працю землероба не знецінювали. Нам не треба допомагати – нам потрібно не заважати...
Вислухала і записала Любов РУДЯ