Пожежі у плавнях поблизу Херсона — явище звичайне. Їх містяни спостерігають щороку навесні. Всі херсонці знають, коли місто вкриває чорний попіл з тростини, значить горять плавні. Причини пожеж різні, але переважно — це навмисні підпали.
Найбільшу шкоду такі пожежі завдають місцевим птахам. Саме навесні вони будують в плавнях гнізда та виводять потомство. Також може постраждати риба, через брак кисню.
"Весняні пожежі у херсонських плавнях завдають значної шкоди птахам, які у них гніздяться. Рослинний світ відновиться, а от тваринам це зробити важче.Також можуть постраждати якісь дерева, кущі, але флора — повернеться. Вона звикла жити в такому режимі, вона до нього вже адаптувалась". - каже декан факультету біології, географії й екології Херсонського державного університету Ігор Пилипенко.
Військові дії, які нині тривають на території Херсонської області, не вплинуть на відновлення фауни.
"Навпаки, дуже часто це якраз поштовх до розвитку, бо традиційних видів діяльності людини нема. Ми зараз не втручаємося у природу — явно став менше вилов риби, ми точно менше буваємо в плавнях, я думаю що після затоплення взагалі там не буває людей, перш за все з безпекових питань. Тому фауна відновлюється без нас. Ми пішли, а на цю територію прийде тваринний світ", — говорить Пилипенко у суспільному.
Покинуті людьми дачі та сільськогосподарські угіддя мають підвищену біоефективність. Сади та городи можуть стати осередками харчування для тварин.
"Природа відновлюється без нас", — стверджує еколог.
