Екологічна бомба у Генічеському районі Херсонщини

Генічеськ, хімікати, Яновський
Просто дивовижну байдужість до загрози життю та здоров’ю мешканців та численних гостей цілого курортного району демонструє влада Херсонщини.

Про цю загрозу чиновники добре знають, але воліють за краще відбутися балаканиною, яка ні до чого не зобов’язує, замість конкретних дій з усунення небезпеки. Причому пустопорожня балаканина триває не рік, не два – десятиліттями!

Отрута навіть бетон роз’їла

Все почалося ще 2001 року, коли на базі відкритого акціонерного товариства «Генчеськрайагрохім» почали будувати майданчик для зберігання старих пестицидів. З цим особливо не мудрували – проклали до пустирища сяку-таку ґрунтовку, поклали асфальтове покриття. А вже на нього встановили 56 залізобетонних контейнерів, вщерть забитих страхітливим коктейлем із токсичною хімією – загалом, її там було 167,9 тонн.

«Подаруночок» збиралися незабаром вивезти на утилізацію, тож надійність сховища була суто символічною: ані тобі хоча б навісу над контейнерами, аби туди опади не потрапляли, ані огорожі чи охорони. А оскільки те вивезення все відкладалося та відкладалося, агресивна суміш з контейнерів почала роз’їдати навіть бетон. До того ж, дуже швидко.

Це ще 13 березня 2002 року зафіксувала авторитетна комісія у складі працівників Генічеської райдержадміністрації, санепідслужби та самого «Генічеськрайагрохіму». Вона під час обстеження виявила на шести контейнерах «маслянисті плями», а ще на трьох – «крапельне протікання з стінок маслянистої рідини».

Далі – більше. Вже 17 жовтня 2013 року чергова комісія з Держсанепідслужби України знову оглядає сховище, і доходить очевидного висновку: воно реально небезпечне і для людей, і для навколишнього середовища.

З акту перевірки дотримання санітарного законодавства. «При огляді санітарно-технічного стану майданчика та самих контейнерів встановлено, що на цей час мають ознаки розгерметизації три контейнери, а саме № 14,51 і 52… Так, зокрема, в корпусах вказаних контейнерів відмічено наявність тріщин та забарвлених підтікань з характерним запахом хімікатів.

Тверде асфальтове покриття майданчику зберігання контейнерів місцями значно порушене, маються провали в асфальті, через які у відкритий грунт і в ґрунтові води можуть потрапляти агрохімікати. Майданчик сховища не обладнаний системою організованого збору, безпечного накопичення та очищення забруднення поверхневого стоку».

Чи знали про це регіональні чиновники й державні мужі? Авжеж! Бо тривожна інформація про те, що механізм екологічної бомби сповільненої дії вже запущений, летіла і до Мінекології, МНС України, Верховної Ради, до Херсонської облдержадміністрації. Та назад, у кращому випадку, поверталися тільки бюрократичні відписки.

Вода й повітря стали небезпечними

Звісно, якби сховище з отрутою знаходилося десь у гірський кам’яній печері або ж у проваллі за багато кілометрів від людського житла, з такою байдужістю влади ще можна було б хоч якось примиритися. Проте контейнери виставили буквально за кількадесять кроків від крайніх хат села Рівного та селища Партизани (нині Рикове). Від них садиби відділяє хіба що дорога та трохи забур’яненої місцевості – рукою подати. І їх господарі наслідки цього небажаного сусідства давно відчувають на собі та своїх дітях.

— Я народилася і все життя мешкаю у селищі Рикове. Тут ніколи не було екологічно шкідливих виробництв — адже елеватор й комбікормовий завод такими вважати не можна. Та вже за кілька років після появи на околиці контейнерів із пестицидами почалися проблеми. Якщо з боку сховища дме вітер, запах він часом доносить настільки різкий, що в земляків просто очі ріже. Хоч з хати не виходь!

Але запах – то півбіди. У нас лише трохи більше половини домоволодінь підключені до централізованого водопостачання. Інші користуються колодязями та свердловинами. І от саме в тих колодязях якість води відчутно погіршилася – вона набула якогось дивного «хімічного» присмаку. Ми не знаємо, звідки він узявся, оскільки аналізів ніхто не робив. Але в нас немає поблизу іншого джерела забруднення ґрунтових вод, окрім майданчика із контейнерами, що протікають, — обурюється староста селища Рикове Тетяна Тиць.


Мешканці Рикового вже зараз відчувають на собі наслідки дихання отруєним повітрям та вживання забрудненої води. Лікар селищної амбулаторії сімейної медицини Михайло Алексєєнко зауважує, що впродовж останніх п’ятнадцяти років йому дедалі частіше доводиться виявляти і легеневі недуги, і астму, і злоякісні утворення.

«Договори зі мною уклали 2150 селян. З них у 42 діагностували онкологію, кількість хворих на бронхіальну астму сягнула п’яти, на чверть зросла кількість пацієнтів із захворюваннями щитовидної залози. Я особисто не можу однозначно стверджувати, що ці хвороби спровокувало сусідство із сховищем пестицидів, але така їх кількість наводить на сумні роздуми», — каже Михайло Васильович.

Екологічна бомба залишається поруч із курортом

Ми й самі побували на майданчику для зберігання старих пестицидів та оглянули нагромадження залізобетонних ємностей. Тріщини на деяких з них помітні навіть неозброєним оком, і їх чітко видно в об’єктиві фотоапарату (дивись світлину). Та й сліди протічок зусібіч губляться у траві. Тобто рівень небезпеки зростає. І не тільки для мешканців сусіднього селища Рикове, сіл Догмарівка, Москаленка, Гайове, Рівне (загалом, їх населення перевищує п’ять тисяч осіб).

Адже за вісімнадцять кілометрів від сховища починається узбережжя Азовського моря, де з травня по жовтень юрмляться сотні тисяч відпочивальників. Вони приїжджають сюди з малечею зміцнювати здоров’я, а не дихати принесеними вітром мікрочастками отрути, і не пити воду, змішану з смертельно небезпечними домішками. Саме тому Генічеська райрада нещодавно знову звернулася до уряду та Верховної Ради з проханням прискорити звільнення курортної зони від пестицидів. Але реакції знову немає.

Між тим, цілком реальна змога прибрати непридатні отрутохімікати виникла ще 2019 року. Тоді в державному та обласному бюджетах відшукали кошти на вивезення та спалення великої партії старих пестицидів аж у Франції. Проте вивезти першочергово їх вирішили чомусь з Білозерського, а не Генічеського району. Хоча насамперед, либонь, треба було звільняти від такого сусідства саме курорт.

Цього не зробили, тому селянам з Рикового та Рівного й натовпам відпочивальників доводиться й зараз задовольнятися лише гордовитими табличками «Екологічно чиста область». Свого часу їх з подачі колишнього керівництва Херсонської облдержадміністрації ліпили вздовж автотрас, що ведуть на чорноморське й азовське узбережжя, де треба і не треба. Та мешканцям приморських сіл чудово відомо: ті суто рекламні напис настільки ж «правдиві», наскільки «надійні» контейнери з отрутою.

Анатолій ЖУПИНА, Сергій ЯНОВСЬКИЙ
Фото Сергія Яновського
© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів