Саме на таких хвилях в нашій багатостражденій країні робилися аж дуже не добрі речі. Що дістало? Остання ( за часом) 11.11.2014 розмова в студії Еспресо TVпрезидента НТКУ Зураба Аласанії і відомого журналіста Андрія Куликова з Інною Кузнєцовою.
Тема: створення Громадського ТБ. Такого цинічного та принизливого за своєю суттю інтерв'ю ми ще не бачили. А тому хотілося викласти наше сприйняття цього явища, яке так патетично та багатообіцяюче назвали усуспільненням державних ЗМІ.
По-перше: як свідчить історія – ніколи і нікому ще не вдалося зруйнувавши щось – побудувати нове, цікаве, суспільно корисне.
Аласанія думає інакше, однак хто дав йому право ( а й, справді, хто?)
– так грубо, беззастережно вибудовувати теорію руїни.
Адже в жодному інтерв'ю його, чи найближчих до нього людей, аж ніяк ми не побачили, що конкретно, являтиме собою СТ. І ми здогадуємося, чому? Та не знають вони. Тут інші завдання – знищити... Будете сміятись – аналогій безліч. Колгоспи, радгоспи, підприємства ... нищили систему ( і це зрозуміло), а зруйнували інфраструктуру.
Тисячі промислових та с/г об'єктів дивляться сьогодні на нас вибитими вікнами, дверима, іржавим залізом посеред міст, захаращеної родючої землі.
Далі: Люди добрі! Ви такі сучасні, креативні, так спрямовані на Європу – а де ж Ваші демократичні «скрижалі?»
А чого ж Ви повністю узурпували собі право вершити долі ( вірніше зачищати все живе навколо) великої кількості людей, які не менше Вас люблять цю країну, і все життя підтверджували любов своєю працею, яка ще й «на біду» так ганебно-мізерно цінувалася. Чому ми нікуди не тікали? Скажемо банальні речі – а куди? І це – по-перше. А по-друге (боїмося, Вам це важко буде зрозуміти) - ми любимо свою професію, служимо їй чесно і віддано...
Знаємо, що Ви тут скажете – «служите владі, співаєте їй «осанни». Відповідаємо: так, і це було, є такий гріх, але хіба ми, як і ви, не були частиною тієї негідної системи, хіба нам це дуже подобалось, чи ми на цьому мали якісь дивіденди? Революція гідності, орієнтир на зміни в країні – дали нам, журналістам ОДТРК, усім творчим працівникам, надію на новий етап розвитку. Саме розвитку, а не знищення регіональних ТБ і Р.
Бо ми, і тільки ми знаємо справжні потреби, бажання глядачів та слухачів регіону. Ми з ними постійно спілкуємося, ми живемо з ними одними надіями і сподіваннями. Однак, тут, з'являєтесь Ви (невідомо хто) і кажете, що Ви все знаєте, все вмієте, на кшталт « все знаю, тільки не літаю». Ви спитали хоч когось із місцевих журналістів, вислухали їх думки?
А й справді – навіщо? Революційна доцільність все спише... А чи не здається Вам, - все це ми вже проходили.
В цьому інтерв'ю ( воно стало останньою краплею і для авторів цих рядків) ви стверджуєте, що журналісти ОДТРК не бажають удосконалення, а місцеве ТБ ніхто не дивиться. Абсолютна брехня.
Маленькі ілюстрації: ХОДТРК «Скіфія» тільки у поточному році: Міжнародний кінофестиваль «Кінокімерія». Велику золоту медаль отримав фільм «Весна під прицілом» про мужніх захисників вітчизни.
Ток –шоу «Подаруй світло» - допомогло знайти родини десяткам сиріт.
Гуманітарні проекти «Шевченко» та «Любіть Україну» - де творчі працівники компанії читають поезію Кобзаря та кращі патріотичні вірші українських класиків і сучасників про Батьківщину. І знаєте, як наші земляки чекають від нас нових і нових проектів. І, повірте, вони у нас є. От тільки, на превеликий жаль, це нікому не потрібно. Хоча з іншого боку – чому – «нікому?». А глядач, а слухач? Ви у нього спитали?
Адже люди по той бік екрану чи мікрофона, як і ми, творчі працівники, ОДТРК напевне, більше за Вас хочемо змін у своїй системі, яка, і тут ми вперше заговоримо з Вами в унісон, потребує докорінної реорганізації і оптимізації, але ...і це однозначно – не знищення. Не забуваємо, кожному в двері і серце стукає війна.
Є і ще одна мантра від Вас, «креативних».
Спротив усуспільненню ЗМІ чинять «красні генеральні директори», щоб залишитись на посадах. Ми не знаємо, хто що чинить, ми бачимо реалії: в умовах тотальної ворожої небезпеки ( а ми, як прикордонна територія, особливо це відчуваємо) – зроблено рейдерський крок, тотальну атаку на інформаційну безпеку країни. То кому це на руку?
PS. За дужками теми залишаються кричущі питання організаційно-правової неузгодженості рішення Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року щодо утворення ПАТ і закону про «Суспільне ТБ і Радіомовлення України».
Звертаємось до усіх з пропозицією висловити свою думку, адже минув час мовчати, настав час говорити - ПРАВДУ!
Надія Бічева, заслужений журналіст України
Анатолій Марущак, заслужений журналіст України
Василь Середюк, заслужений працівник культури України
Лідія Григор'єва, голова профспілкового комітету
від імені творчого колективу ТРК «Скіфія»
Херсон 13.11.2014 року
