На Херсонщині – негода…

На Херсонщині – негода…

Холодний січень захопив Херсонську область і приніс багато неприємностей її мешканцям.

Лід – скував річки, поля та ліси; сніг – товстим шаром вкрив автошляхи, чим паралізував рух по ним; мокрий сніг, дощ, мороз – і високовольтні лінії електропередач, і мережеві дроти та магістралі вмить «вдяглися» у «крижаний жупан», як наслідок – перевантаження: обриви, падіння, а стовпи ламаються немов сирники – залишаючи жителів десятків населених пунктів області без світла та тепла. Люди третій тиждень поспіль виживають як можуть. Холод... Темрява... Смерть...

Але досить тільки пригадати звіти обласних чиновників з приводу готовності до зимового періоду, то одразу ж питання: а до чого ж так ретельно готувалися, якщо готувалися? А якщо готувалися, то де ж підготовлене?

Ще у вересні губернатор Херсонщини Микола Костяк повідомив, що очікується найхолодніша зима за останній час, і наголосив: до зимового періоду всі повинні бути готові до 1 жовтня. Ретельна підготовка тривала і до опалювального сезону, особливо це стосувалося районів, де є центральне опалення. Ретельно готувалися і до примх «матінки природи».

Якщо початок опалювального сезону люди «з горем пополам», а точніше з поломками та несвоєчасною подачею опалення вже пережили, то от із «подарунками» від «матінки» настав час боротися саме зараз.

Ще 19 листопада начальник Служби автомобільних доріг у Херсонській області Микола Савченко на селекторній нараді Державного агентства автомобільних доріг України заявляв, що дорожнє господарство Херсонської області до роботи в осінньо-зимовий період готове майже на 100%. «З метою забезпечення безперебійного та безпечного руху автотранспорту дорогами загального користування місцевого значення в осінньо-зимовий період Службою автомобільних доріг у Херсонській області спільно з ДП «Херсонський облавтодор» заготовлено 3,5 тис. тонн технічної солі та 1 тис. куб м піску, що становить 100% від плану. Підготовлено 6 стаціонарних і 23 тимчасових майданчиків для розміщення протиожеледних матеріалів, встановлено 1 100 комплектів тимчасових дорожніх знаків «Слизька дорога», - йшлося тоді у повідомленні.

Тоді рапортували: триває підготовка техніки, яка буде задіяна зимою на утриманні у належному стані автомобільних доріг загального користування. Всього «готували» 124 одиниці такої техніки. Дивлячись на картину, яка спостерігається на дорогах Херсонщини сьогодні (частина доріг офіційно закрита), виникає логічне питання: де та техніка? У «полоні» опинилися кілька десятків сіл та селищ, до яких вкрай важко або взагалі неможливо дістатися.

А про Арабатську стрілку, на яку у черговий раз не проїхати ні санями, ні возом – мовчимо. Куди ж насправді поділи ті гроші, які начебто вкладали у робити, які «покликані забезпечити безперебійний автотранспортний зв'язок між «материком» та «островом», - як про це волали з трибун деякі обласні горе-керманичі?

Ситуація зараз складна, і роботи з відновлення нормального життєзабезпечення триває. Як повідомляє начальник Управління з питань цивільного захисту облдержадміністрації Олексій Сулімов, для відновлення нормальних умов життєдіяльності були приведені у готовність і працювали аварійні бригади всіх служб забезпечення: «На дорогах загального користування державного та обласного значення протяжність яких становить 1 470 км, цілодобово працювало 30 одиниць спеціалізованої техніки та 70 робітників. Всього по області задіяно 113 одиниць техніки та 405 працівників».

Натомість на те, що в області чимала кількість населених пунктів знеструмлені та потребують негайної допомоги перша особа області Голова ОДА, який в першу чергу мав займатись цими питаннями поставився з посмішкою: «Херсонщина уже забыла, что такое зима, ведь на протяжении нескольких лет не видела ни больших морозов, ни снега, – констатував Микола Костяк після ХХІХ сесії обласної ради VI скликання. – Но это не значит, что мы не были готовы к таким сложным погодным условиям и не справились с зимними катаклизмами. Наоборот, работа по их устранению проходит мощно и постоянно. И как результат нормальное состояние в городе» (як ми любимо «героїчно» боротися із власною дурістю...).

Водночас, Микола Костяк погодився з тим, що найскладніша ситуація склалася у Білозерському, Скадовському, Чаплинському та Каланчацькому районах. Сильна злива, яка раптово змінилася снігопадом, і низька температура повітря призвели до ожеледиці та криги снігу і льоду на кабелях електропостачання, що призвело до обривів дротів, падіння опор, а отже знеструмлення населених пунктів.

Фахівці заявили, що для ліквідації проблеми необхідні додаткові опори. На що Микола Костяк сказав, що ще минулого тижня в Херсон повинні були прибути (але так і не прибули?прим. авт.) три ешелони з необхідною кількістю опор, які утримають намерзлі кабелі і відновлять подачу електроенергії.

Ризикнемо поставити питання до влад де що у іншій площині: а чому ці «три ешелони» не прибули ще у серпні? Невже у наших степах вперше в житті сніг з дощем та потім лютими морозами? Історія повторюється щороку, а висновків ні хто так і не зробив – готуватися треба не тільки на паперах і у кишенькових ЗМІ, а й у житті, і тоді не доведеться аврально і «героїчно» працювати «над відновленням». Більшості з мешканців знеструмлених населених пунктів «покращення вже сьогодні» продовжують чекати й далі...

Не дивлячись на те, що губернатор переконує, що в Херсоні «нормальное состояние», ситуація насправді не така вже й райдужна. Ще у вересні 2013 року перший заступник виконуючої обов'язки міського голови Зої Бережної Володимир Ярошевський звітував про майже ідеальну підготовку міста до зими. Але, більшість пересічних громадян знає, що якщо влада говорить, що вона «Готова на 100%!» - чекай біди. «Готовності» міста до роботи у зимовий період херсонці бачать кожен рік через ефективність та дієвість у реалізації обіцянок. Як правило «теорія» розходиться із «ділом», що у свою чергу викликає багато справедливих нарікань. Цей рік не виняток.

Опалювальний сезон розпочався більш менш спокійно, хоча без проблем не обійшлося, а ось теперішній стан доріг міста та роботи комунальних підприємств щодо прибирання снігу викликають дуже великі нарікання.

У вересні Володимир Ярошевський у своїй доповіді зазначав: «По дорожно-транспортной технике подготовлено к работе в осенне-зимний период 8 единиц техники, что составляет 88%. Продолжается подготовка и ремонт еще одной единицы, который планируется завершить к 1 октября...». 1 жовтня вже давно минуло, будемо вважати, що 9 одиниць дорожньо-транспортної техніки в Херсоні є насправді у наявності. То, де ж вона? Чому ми не бачимо на шляхах ані її, ані результатів її роботи?

Аналізуючи звіти Херсонської міської ради, з приводу ліквідації наслідків негоди, можна припустити, що сніговий понеділок, 20 січня, який запам'ятався херсонцям сильними хуртовинами, змусив комунальників мобілізуватися. Негода, що розгулялася ще у неділю у другій половині дня, принесла з собою сильний мокрий сніг, місцями сніг з дощем, замети, сильний поривчастий вітер, ожеледицю. Стало зрозуміло, якщо вчасно не почати прибирати – просто зараз, через кілька годин всі витрати будуть марними. Так і сталося – час згаяли.

Щоб ожеледиця не паралізувала рух транспорту, з ранку 4 спеціальні машини посипали спуски і підйоми проїжджої частини піщано-сольовою сумішшю – звітували у виконкомі. Пізно – шляхи вже були криті товстим шаром льоду.

В день картина змінилась, на дорогах працювало всього 2 машини, які посипали дороги, та 1 одиниця техніки, яка займалась очисткою доріг, – знову з повідомлень влади. Та хіба для міста Херсона однієї снігоприбиральної машини досить? На кілька сотень міських шляхів (не враховуючи внутрішньодоврові)!

У звітах читаємо: з поступовим погіршенням погодних умов влада міста почала збільшувати кількість техніки і не тільки снігоприбиральної та машин, що розсипають піщано-сольова суміш, на допомогу у боротьбі з негодою відгукнулись підрозділи Управління ДСНС України в Херсонській області, підприємства, організації, установи міста, комунальні підприємства, обласна комунальна аварійно-рятувальна служба.

Так, на дорогах наводили лад усім «колгоспом», але навіть досвідчені водії й досі не ризикують їздити на власних машинах по Херсонським дорогам, особливо виїжджати на окраїни міста: під піщано-сольовою сумішшю (яка все ж іноді зустрічається на дорогах) знаходиться шар снігу, який лежить, а точніше ковзається по льоду (який чистити у відповідний проміжок часу так ніхто й не взявся), що у свою чергу не сприяє безпечному керуванню автотранспортом. Тож, скільки б техніки не працювало та на жаль толку ніякого.

Якщо на зупинках громадського транспорту, у центрі міста, переважно ситуація не плачевна: десь посипано піщано-сольовою сумішшю, а десь і льоду майже немає, та досить зробити кілька кроків у бік від центральних кварталів... то стає зрозумілим, що для того, того аби утримати рівновагу доводиться триматися за повітря (під ногами суцільний лід) не тільки руками і ногами, але й «зубами».

У мерії натомість запевняють, що тротуари на прибудинкових територіях посипають працівники житлових організацій. Невже? Де? Покажіть! Організуємо екскурсію! Нажаль, працівники комунальних житлових організацій, на відміну від своїх керівників, не поспішають виконувати ані їхні звіти, ані власні службові обов'язки.

Хоча необхідно зазначити, що не всі такі «негідники». У деяких дворах можна спостерігати майже ідеальну картину: біля під'їзду – прибрано, доріжки посипані піском, йти досить таки безпечно. В чому секрет? Це двори, де про безпеку власники квартир піклується – ОСББ.

А тільки-но завернеш за ріг (туди де закінчується територія двору) – можеш сідати на «п'яту точку» і «їхати» куди душі заманеться, адже йти по ожеледиці – неможливо. А дехто, без «пригод», навіть з під'їзду вийти не може.

Ось така підготовка херсонської мерії до цьогорічної зими. Але там точно знають хто у цьому винен. Тепер за безпеку херсонців відповідатимуть ЖЕО. «За кожен нещасний випадок, що стався з вини недбалого ставлення «житловиків» до своїх обов'язків, керівник підприємства буде нести персональну відповідальність», - заявив начальник управління житлового господарства департаменту ЖКГ міста Олексій Рибаков.

Також він зазначив, що першочерговим завданням для організацій, які обслуговують житловий фонд міста, має стати безпечне пересування городян на прибудинкових територіях (Як гарно сказано! АПЛОДУЄМО СТОЯЧИ!!!).

Критерій оцінювання належного стану прибудинкової території Олексій Рибаков визначив такі: «розчищені від снігу та посипані піщано-соляною сумішшю пішохідні доріжки, чисті від льоду і снігу щаблі при вході у під'їзд». (Пане Олексію, з дитинства захоплюєтеся науковою фантастикою?)

Крім того, керівникам ЖЕО та КП дано доручення захистити у пішохідних зонах особливо небезпечні місця – наприклад, такі, де можливе падіння полою з даху.

Ну, «Обіцяти, не означає одружитися». Сказати не важко, а як втілити сказане у життя? Хто ж організує комунальників? Лишається тільки фантазувати...

Отже з того, про що сказано робимо невтішний висновок (як і минулі роки): черговий рік поспіль восени на паперах та на словах у звітах – область та місто були готові до зимового періоду на всі 100%! Коли ж дійшло до справи: «Маємо те, що маємо». Де ті обіцянки-цяцянки... Вже три роки пройшло – може час «обіцяльників» міняти...

Дарина Дишкант, Сергій Осолодкін