Ними Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства вводить обов'язкове проектування велосипедних доріжок і смуг при новому будівництві та реконструкції доріг.
При цьому вело-смуги повинні проектуватися тільки для одностороннього руху, вело-доріжки повинні бути переважно односторонніми по обидва боки вулиці.
Мінімальна ширина велосипедних смуг і доріжок при новому будівництві або реконструкції має складати від 1,5 до 3 метрів.
Багато українських міст вже активно працюють над розвитком екологічного виду транспорту. Так, на початку року Київрада затвердила Концепцію розвитку велосипедної інфраструктури в столиці.
Документом передбачено створення 240 кілометрів вело-маршрутів в найближчі роки. Також для велосипедистів повинні будуть створити більше тисячі кілометрів транспортних, рекреаційних та приміських шляхів.
Якщо говорити про Херсон, то його навряд чи можна назвати містом, толерантним до велосипедистів. Бо людям, які обрали подібний вид транспорту, просто немає де ним користуватись.
Аби якось зрушити це питання з місця, вело-активісти розробили спеціальну програму: "Дану програму ми презентували на двох депутатських комісіях, щоб перевірити реакцію і взагалі прозондувати, змінити щось, якщо буде треба.
Бюджет програми передбачає виділення на розвиток вело інфраструктури міста 45 мільйонів гривень. На тому процес і застопорився", – розповідає голова ГО «ВелоХерсон» Ярослав Концевий.
За його словами, щороку, лише в Херсоні, на дорогах гинуть троє велосипедистів...
"Поза містом у нас існує проблема узбіч. Їх просто немає. Були б асфальтовані узбіччя хоча б півметра, нам нічого більше не треба. Ми щороку проводимо певний моніторинг. Найбільш велосипедно-навантажені в Херсоні перехрестя, це Миру-Бериславське шосе, Привокзальна площа, Корабельна площа.
Точки скупчення ДТП з велосипедистами - це Бериславське і Перекопська. Крім того, за інформацією веломагазинів міста вони всі разом в рік продають більше 500 велосипедів. І ця кількість постійно зростає", – розповідає Ярослав.
А от у Києві та Львові більш переймаються проблемами власників двоколісних «залізних коней». У цих містах є посада «радник міського голови з вело-інфраструктури». У столиці він працює на громадських засадах, а у місті лева – в штаті.
"Для мене бачиться непоганий шлях, якщо програму приймуть, нехай навіть не фінансують. Але тоді відповідальний бізнес зможе облаштовувати велодоріжку в тих місцях, де вона є за програмою.
Крім того, тоді при капітальному ремонті вулиць теж це буде враховуватись. Такими маленькими кроками воно і буде будуватися.
Так працював Львів і за 5 років отримав готову інфраструктуру, практично не виділяючи грошей конкретно на велодоріжки. На сьогодні це краща вело-інфраструктура в Україні", – ділиться враженнями Ярослав Концевий.
Чи то херсонські депутати почули активістів, чи то просто вирішили заробити додаткові бали перед виборцям.
Проте 4 липня на засіданні депутатської комісії з питань підприємництва міськради Херсона чиновники заявили про намір обладнати в Херсоні вело-доріжки.
Зокрема, мова йде про пр. 200-річчя Херсона. На це потрібно майже 9 мільйонів гривень з бюджету міста.
Лишається сподіватись, що цього разу справа піде далі розмов...
Олена ПІМЕНОВА
