Чи всі херсонці отримують мінімальну зарплату?

Чи всі херсонці отримують мінімальну зарплату?

Нагадаю, що з 1 січня 2017 року в Україні встановлено нову мінімальну зарплату в розмірі 3200 грн, а з 1 січня 2018 року вона знову повинна зрости.

Згідно звітам Кабміну в Україні з початку 2017 року збільшилась кількість людей, які отримують більше ніж номінальна «мінімальна зарплата». Як повідомляє прес-служба Кабміну за підсумками зустрічі прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана з представниками найбільш впливових профспілкових організацій України та промислових об'єднань, таких людей стало на 20% більше.

«Ще в грудні минулого року питома вага людей, яким було нараховано зарплати менше 3200 грн, становила понад 40%, зараз це тільки 20%. В абсолютних цифрах – більше 2 млн осіб отримують на даний час підвищену зарплату», - йдеться у повідомленні. При цьому там не вказують кількість працівників, які отримували зарплату менше мінімальної у 2016 році, коли вона становила 1,6 тис. грн.

Але, там відзначають, що з початку 2017 року на 24,3% збільшилася кількість людей, які отримують зарплати більше 10 тис. грн. Згадують і про те, що більш ніж на третину (в середньому) збільшилися зарплати лікарів і працівників освіти і науки.

Кількість зареєстрованих безробітних (у порівнянні вересень 2017 до вересня 2016 року) – скоротилося на 11,3%. Що на думку можновладців дало можливість наростити надходження ЄСВ на 39,3 млрд. грн і таким чином посилити бюджет Пенсійного фонду.

У прес-службі КМУ зазначають, що в результаті «пенсійної реформи» в Україні на третину зменшилася кількість пенсіонерів, які отримують пенсії менше 2 тис. грн, а у той самий час у 3,3 рази зросла кількість тих, хто отримує пенсії у розмірі від 5 тис. до 10 тис. грн.

Нагадаю, що з 1 січня 2017 року мінімальну заробітну плату збільшено на 1,6 тис. грн, або 100%, до 3,2 тис. грн., у погодинному розмірі – 19,34 гривні.

Відповідно до держбюджету поточного року рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям в процентному співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить:

для працездатних осіб – 21%,

для дітей – 85%,

для осіб, які втратили працездатність та інвалідів – 100% відповідного прожиткового мінімуму.

З 1 січня посадові оклади працівників бюджетної сфери розраховуються виходячи з розміру 1 тарифного розряду єдиної тарифної сітки, який становить 1 600 гривень.

Держбюджетом-2017 встановлено, що вже з 1 грудня:

прожитковий мінімум повинен зрости до – 1 700 гривень;

для дітей віком до 6 років до – 1 492 гривні;

для дітей у віці від 6 до 18 років до – 1 860 гривень;

для працездатних осіб до – 1 762 гривні;

для осіб які втратили працездатність до – 1 373 гривні.

При цьому проект держбюджету на 2018 рік передбачає зростання мінімальної зарплати на 16%, з 3200 гривень до 3723 гривень.

Також в проекті вказано, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становитиме:

з 1 січня 2018 року – 1 700 гривень, з 1 липня – 1 777 гривень, з 1 грудня – 1 853 гривні;

- на дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року – 1 492 гривні, з 1 липня – 1 559 гривень, з 1 грудня – 1 626 гривень;

- на дітей у віці від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року – 1 860 гривень, з 1 липня – 1 944 гривні, з 1 грудня – 2 027 гривень;

- на осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року – 1 373 гривні, з 1 липня – 1 435 гривень, з 1 грудня – 1 497 гривень.

При цьому Національний банк констатує, що підвищення у 2017 році мінімальної заробітної плати (МЗП) додало 2 – 2,5 процентних пункти до інфляції поточного року, а підвищення пенсій з жовтня може додати ще від 0,3 до 0,6 п.п.

Нагадаю, що згідно повідомленням прес-служби НБУ, ще у січні Національний банк погіршив прогноз інфляції на поточний рік з 8% до 9,1%, саме через зростання МЗП до 3 200 гривень. У Нацбанку відзначають, що зростання зарплат вдвічі збільшило тиск на інфляцію, ніж це очікувалося раніше.

У НБУ заявили: «За нашими фінальним оцінками, подвоєння мінімальної заробітної плати додало близько 2 – 2,5 п.п. до показника інфляції у 2017 році. Найбільш відчутний вплив підвищення МЗП стався через підвищення собівартості послуг.

Це пов'язано з тим, що в дійсності роботодавці не так підвищували «справжні» заробітні плати, скільки виводили їх з тіні. у той же час вплив подвоєння мінімальної заробітної плати був незначним на інфляцію з боку споживчого попиту.

Втім, у загальному, високі темпи зростання заробітної плати (за останніми даними тільки у серпні зростання середньої номінальної зарплати в річному вимірі склало – 37%, реальної – 17%), що сталося переважно через дефіцит адекватної робочої сили на ринку, і соціальні трансферти на тлі поліпшення споживчих настроїв населення сприяли прискоренню приватного споживання».

Проведена пенсійна реформа також стимулюватиме приватне споживання і буде формувати додатковий інфляційний тиск.

«Хоча відповідне зростання середніх пенсій випадає на IV квартал 2017 року, очікуване підвищення споживчого попиту внаслідок цього буде мати ефект у 2018 році. За оцінками НБУ, підвищення пенсій призведе до помірного тиску на рівень споживчих цін (додатково 0,3 – 0,6 п.п. у літню споживчу інфляцію у 2018 році», - так коментує ситуацію Центральний банк України.

Поки у НБУ не уточнюють, яким буде тиск на інфляцію у зв'язку із зростанням МЗП у 2018 до 3 723 гривень, хоча намагаються заспокоїти, і переконують, що новий інфляційний прогноз на 2018 рік у 7,3%, вже враховує цей показник, але на приховують: «... у разі підвищення соціальних стандартів з темпом, що не узгоджується із зростанням продуктивності економіки, можуть виникнути додаткові інфляційні ризики. Це вимагатиме від НБУ проведення більш жорсткої монетарної політики для досягнення встановлених інфляційних цілей».

Так само нагадаю, що з 27 жовтня НБУ підвищив облікову ставку з 12,5% до 13,5%, що стало результатом прискорення інфляції у вересні до 16,4% (у річному вимірі). Крім того, НБУ погіршив прогноз інфляції в цьому по кінцю року з 9,1% до 12,2%, а у 2018 з 6% до 7,3%.

При цьому Прем'єр Володимир Гройсман заявляв, що причиною більш значного, ніж прогнозувалося, підвищення споживчих цін в поточному році є зростання економіки: «Наш прогноз показував, що будемо мати трохи більше 11% інфляції, але це (перевищення прогнозу - ред.) є природним, так як економіка зростає: ми більше інвестуємо, люди більше отримують доходів».

Сергій ОСОЛОДКІН

P.S. Більш детально тема інфляційних ризиків розкрита автором у матеріалі «Чого чекати херсонцям від Уряду Гройсмана: покращення чи погіршення...»