Міський голова Херсона Ігор Колихаєв: Ми зможемо дати точку росту для нашого міста

Колихаєв, інтерв’ю, Укрінформ
Міський голова Херсона Ігор Колихаєв після складення присяги у листопаді минулого року просив пів року його не критикувати і довгий час не давав інтерв’ю та прес-конференцій, обмежуючись лише брифінгами.

Зайшовши у мерію “на динозаврах” (на занедбаній ділянці біля готелю «Фрегат» влаштував Парк Юрського періоду, а динозаври з білбордів навіть закликали йти на вибори), він для багатьох містян залишався «темною конячкою».

Приємно здивував херсонців у новорічні свята, власним коштом облаштувавши ілюмінацію біля міської ради. Був нещадно розкритикований за спробу прикрасити витоптану взимку зелену зону там же – квітковою ілюмінацією у березні. До мерства реалізував у своєму кварталі проєкт із доглянутими зеленими зонами, розписами на фасадах.

Колихаєв ще досі формує свою команду. Його підлеглі проводять аудит житлово-комунальної сфери. На прохання мера управління південного офісу Держаудитслужби взялося перевіряти структурні підрозділи міськвиконкому.

У його заслуги можна записати те, що у Херсоні нарешті – й несподівано – громадський транспорт (тролейбуси) почав працювати до 23-ї години. Мешканцям інших міст це може видатися дивним, але херсонці, які не мають коштів на таксі або власних автівок, справді роками звикли сидіти вечорами вдома. Це реальна зміна, яка зрозуміла і яку однозначно можна записати в актив меру.

У місті, де щиро радіють хоч якимось позитивним змінам у тому, що стосується громадських просторів, артоб’єктів, оголосили відкритий конкурс міської візуальної культури та сучасного мистецтва «Я – творець свого міста», запросивши до участі художників, архітекторів, дизайнерів з усієї України.

Ми спілкувалися з Ігорем Колихаєвим ще в його старому кабінеті, де вздовж стін стояли картини з його власної колекції. Говорили за кавою, яку мер приготував сам, про те, яким він бачить розвиток Херсона.

ПРО РЕМОНТИ І КОМФОРТ

- Скажіть, чому виникла така необхідність – ремонтувати ваш кабінет, звідки на це гроші?

Я хочу, щоб було гарно там, де я знаходжуся. Я не можу працювати, якщо немає зони комфорту, де можна прийняти людей і спілкуватися. Ремонт – за мої особисті кошти. Я хочу справді внести свою лепту в Херсон. Лепта починається з того місця, де ти знаходишся, де ти живеш, де ти проводиш 18 годин на добу. Бо дійсно, приходиш о 9 ранку, а додому повертаєшся о пів на дванадцяту ночі.

Ось ми зараз у цьому кабінеті (за моєю спиною розставлені картини з видами Парижа, Відня – авт.). Мене вбиває: люди тут стільки пропрацювали – і нічого не змінили. Далі будемо робити коридор, прозорі двері у кабінетах на цьому поверсі. У цьому ж немає нічого страшного, люди ж працюють? У цій будівлі багато бізнесменів, які зайшли у депутатський корпус. Я кажу: на вас працює виконком, зробіть для них хоча б кабінети.

- Правильно я розумію, що ви просите у депутатів-бізнесменів спонсорувати ремонт у приміщенні мерії?

Так.

- А ці картини у кабінеті?

Це ті місця, де я був, що мені подобається, віддушина. Щоб ця будівля жила (не лише цей кабінет), у ній мають знаходитися картини, квіти. Оці квіти (показує на вазони), вони будуть на всіх поверхах.

- У вас є бачення того, як має змінитися Херсон? Адже під час виборів навколо того, як має змінюватися місто, як зберегти історичний центр, було багато дискусій.

Якщо говорити про розвиток Херсона, то в цьому є кілька складових – минуле, теперішнє і майбутнє.

Один із прикладів, що ми зараз хочемо зробити. У нас є будівля міськвиконкому і площа за мерією, де навпроти на вулиці розташовані кав’ярні. Одна з ідей – створити епізод минулого та майбутнього.
Плануємо провести реконструкцію фасадної частини будівлі, зробити шостий поверх, на який перенести сесійну залу на 120 чоловік, поставити два прозорих ліфти. Решта приміщення – відкритий арт-простір, щоб приймати гостей, проводити виставки, конференції.

Наступний етап – реконструкція площі: викласти красиву бруківку, ставити ялинку, проводити фестивалі. Зробити максимальну кількість «кишень» для стоянок (якщо ми прибираємо стоянку).

- На мерії є банер з написом “Хто замовив Катю Гандзюк?”. Він лишиться?

Якщо ви уважно мене слухали, йдеться про благоустрій будівлі.

- Тобто напису не буде?

Тобто – так.

- Вас не зупиняє, що це питання правосуддя?

Я вважаю, що правосуддям мають займатися правоохоронні органи. Я поважаю всіх людей, які віддали своє життя за нашу країну. У нас є Небесна Сотня, у нас є меморіальні дошки, Вічний вогонь. Будівля у центрі Херсона має бути у нормальному вигляді. Я так вважаю.

У найближчих планах – подбати про головний проспект міста (проспект Ушакова – авт.): він тягнеться від залізничного вокзалу до Набережної. Тому має бути якісна дорога, зелені зони, треба врахувати розширення, дощову каналізацію. Увесь проспект має змінитися, і ми зможемо дати точку росту, щоб наші гості відразу бачили гарне місто.

ПРО ПРОБЛЕМИ ХЕРСОНА

- А що з Суворова? (Пішохідна вулиця в історичному центрі міста, де за часів мера Володимира Сальдо побудували великий ТРЦ, який херсонці називають «одороблом» і який усі ці роки працював лише частково. – Авт.). Уже кажуть про те, що є проєкт побудови паркінгу для потреб ТРЦ у сквері біля театру?

Треба розуміти, як далі йтиме реконструкція ТРЦ, бо щоб він якісно працював – потрібно близько 700 місць для стоянок. Щоб казати про будівництво паркінгу, необхідно пройти громадські слухання.

Я запропонував певну модель – зробити односторонній рух для створення “кишень”, щоб не зачіпати Потьомкінський сквер. Якщо ти хочеш робити бізнес, мають бути якісні підходи. Якщо немає можливості чи люди не погодяться на паркінг у сквері – тоді підземний паркінг.

Що стосується загалом цієї пішохідної вулиці, необхідна реконструкція хоча б фасадів будівель. Підсвітити, запросити художників, які «обіграють» ці споруди. Розглядається питання про дахи старих будівель, хочемо залучити інвесторів, які зроблять житлові мансардні поверхи. Для цього потрібно провести експертизи: які будівлі це витримають, які – ні.

- Ще одна проблема у Херсоні – громадський транспорт. Ми пам’ятаємо, як через страйки перевізників кілька разів місто опинялося у транспортному колапсі, а ввечері воно роками взагалі було практично паралізоване – лише зараз почали працювати тролейбуси до 23 години. Які перспективи?

У Херсоні працюють автобуси Херсонського комунального транспортного сервісу, «Херсонелектротранс» – тролейбуси, і приватні перевізники, що виграли конкурси по маршрутах. Як проводилися конкурси раніше – поняття не маю. Я бачу те, що відбувається, – невдоволення людей, транспортні маршрути перетинаються. Одне перед одним їдуть, іде боротьба за пасажира.

У жодному місті, я, якщо чесно, такого не бачив. Тому постало питання перегляду цих транспортних маршрутів із залученням фахівців, інститутів, спираючись на дослідження мобільного оператора, яке покаже максимальні скупчення пасажирів. Ведемо перемовини про придбання у лізинг автобусів (пасажировмісність – від 28 до 36 місць для сидіння) мінського виробництва для комунального підприємства. Я провів перемовини з банками про придбання автобусів у лізинг, щоб відійти від тендерних процедур.

Приїжджали хлопці з Рівного, які готові поставити валідатори. Ми домовилися, що вони нададуть програму. Платити по безналу дешевше, аніж «живими» грошима, тож мерія спонукає усіх перейти на валідатори, оцифрувати потік. Це дозволить досягти прозорості. Щоб у нас не було, як із Херсонським комунальним транспортним сервісом (фахівцями управління аудиту та контролю за три роки на підприємстві виявлено порушень на суму майже 22 мільйони гривень. Зокрема, йшлося і про приховування виручки. – Авт.).

- Херсон має закупити тролейбуси на кредит ЄБРР: планували 50, а тепер кажуть про 42. Чому?

Завдання – протягом п’яти років збільшити відсоток комунального транспорту до 70. Коли робили техніко-економічне обґрунтування, не було ще приєднання громад – Антонівки, Кіндійки. Відповідно, коли я побачив угоду, то зрозумів, що нам потрібні тролейбуси з додатковим ходом на 20 км, щоб надавати послуги і мешканцям цих громад. Тому переглянули кількість тролейбусів.

Зараз іде спілкування напряму з Лондоном, щоб прибрати певні питання в кредитній угоді. До речі, постачатиме тролейбуси дніпропетровський виробник. Загалом стоїть завдання протягом п’яти років збільшити відсоток комунального транспорту до 70. Щороку нам треба купляти мінімум 30 одиниць техніки, щоб вийти на 250-300 одиниць. Є пропозиція від власників заводу в Туреччині про перемовини щодо придбання комфортабельних автобусів.

- Ще одна тема, яку озвучували, – про перемовини з потенційними інвесторами, що мають намір побудувати сміттєпереробний завод.

Справді, приїжджала німецько-українська компанія, що готова інвестувати у будівництво нового заводу з переробки відходів, який буде ставитися на очисні споруди. Кошторисна вартість – близько 15 млн євро. Добуватимуть біогаз зі стокових вод, паралельно буде збудована теплиця. Ця компанія зараз їздить по Україні й пропонує таку інвестицію. Все з дотриманням екологічним вимог.

- У нас не вперше обіцяють побудувати сміттєпереробний завод...

Ситуація змінилася. Передані максимально повноваження громадам – це перший момент. Другий – зараз у Німеччині уряд підтримує виробництво такого обладнання. Побачите прозорість. У чому відмінність цих спілкувань – вони будуть проходити в режимі онлайн.

- Вас критикують, що час іде, а реальних змін небагато.

Так, я теж хочу дуже швидких змін, але все досить сильно зарегульовано. Виконком, комісія, координаційна рада – і потім виносимо під купол, щоб прийняти рішення. Коли прийняли рішення – відкривається тендер, 30 днів – у найкращому випадку, потім апеляція йде… Саме тому, щоб уникнути певних процедур, думаємо про лізинги, приватно-державне партнерство. Чому довго так все відбувалося – бо приймали бюджет, дивилися, на якому ми зараз місці фактично знаходимося.

- На якому?

У нас недовиконання за лютий – 5 млн грн. Я вважаю, що це небагато. Ми не встигли продати неліквіди, не продалося жодного гектара землі, не продалося майно, треба його оцифрувати. Я вважаю, що ми ще вийшли нормально на перехідний залишок: на 1 січня – близько 60 млн гривень. Такого не було за останні 4 роки. У нас достатньо непоганий баланс, просто відбувається переформатування процесу. Освіта, харчування... Проводимо аудити, запрошуємо незалежних експертів, які показують об’єм крадіжок, який був.

- Ви бачите цей об’єм?

Так, той самий аудит свідчить про фінансові порушення департаменту ЖКГ (фінансові та інші порушення департаменту ЖКГ за три останні роки призвели до втрати 35 млн бюджетних коштів – авт.). Ми ще не дійшли до міськводоканалу, до теплоенерго. Зараз стоїть питання зібрати кошти і ефективно ними керувати. Щоб тендери вигравали не компанії-прокладки, а надійні фірми, професіонали, які давно на ринку.

Давайте я зачеплю все-таки тему міськводоканалу. У нас 17 тисяч вигрібних ям. Фактично є компанії, які виграли конкурс на вивезення. Міськводоканал за стоки приватного сектора мав отримати 15 гривень за один куб – це близько 1,6 млн у бюджет щомісячно. Фактично надходило 15%.

- Ви обіцяли винагороду тим, хто повідомить про факти корупції…

Я просив дати чіткі факти. Ніхто не повідомив.

ПРО КОМАНДУ І СПІВПРАЦЮ

- Команда: хто ваша рука ліва, права? І взагалі, як вона зараз формується?

Моя команда формується за професійними ознаками, я не розглядаю партійну приналежність. Для мене головне – професіоналізм. І оцінка роботи херсонцями. Побудована модель універсального управління. Кількість заступників – 6-7 чоловік. Кожен заступник бере на себе управління певним напрямом. Ми вже одного замінили, ЖКГ – достатньо складна сфера, не витримав перевантажень і сказав, що хоче йти. Я вдячний йому.

- Поки що у вас лише три заступники – чому процес формування команди триває так повільно? І як ви підбираєте кандидатури?

Повільно – бо нема людей. Спілкуюся з цього приводу з фракціями: якщо є кандидатури і людина професійна – так. Якщо не професійна чи замішана у поганих справах, я кажу: він не пройде детектор. Навіщо ганьбити свою фракцію?

- Прокоментуйте скандал щодо призначення вашим радником Бориса Вейшторта (ЗМІ повідомляли про антидержавницьку позицію Вейшторта, зокрема щодо визнання окупації АР Крим).

Була пропозиція запросити його на роботу. Я сказав: давайте, нехай він проходить спецперевірку, візьму його радником на вільних засадах. Людина не пройшла спецперевірку і була звільнена.

- Чи проходять кандидати поліграф?

-Так. Були ті, хто не пройшов. Були такі й будуть.

- Стосунки з ОДА та облрадою – як вони складаються, адже ви не представник партії влади?

Коли ми сіли за стіл перемовин, ми сказали, що ми єдине ціле. Все, крапка. Якщо ми хочемо підняти Херсон. У мене нема бажання перетягувати канати. Що не подобається, я кажу в очі. Незалежно від партійної приналежності – гарно це звучить чи погано. Те саме прошу від них – щирості, щоб ми допомагали одне одному, щоб ми не були, як Рак, Лебідь та Щука.

- Ви були у різних містах, запозичували досвід – Харків, Львів, згадували сьогодні Рівне. Яке місто для вас – приклад наслідування?

Херсон – місто майбутнього, якщо ми будемо всі працювати.

Ірина СТАРОСЕЛЕЦЬ
Фото Олександра Корнякова
© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів