Вегандз Мясникян: Моя мета – зробити Каховську громаду успішною

Вегандз Мясникян: Моя мета – зробити Каховську громаду успішною
У 2017 році більшість жителів Роздольненської громади повірили у 22-річного хлопця і довірили йому бути головою ОТГ.

Він їх не підвів. Лише за рік було виконано майже 90% пунктів його передвиборчої програми. Бюджет громади істотно виріс, амбулаторія та школи – відремонтовані, стабільно розвиваються дитсадки, культурні та спортивні секції.

Свій успішний досвід Вегандз Мясникян хоче розширити на всю Каховську громаду. Чому він вирішив балотуватися на посаду міського голови, які цілі перед собою ставить, як ставиться до брудних вкидів на свою адресу, ми попросили його розповісти для наших читачів.


«За три роки нам вдалося зробити дуже багато»

- Чому ви вирішили стати мером?

- Роздольненську ОТГ, головою якої я працюю вже третій рік, вирішили включити до складу Каховської міської об’єднаної громади. Тому моє рішення йти на посаду Каховського міського голови я вважаю цілком логічним. Бо у мене вже є досвід роботи в громаді. Так, невеликій громаді. Але люди в ній мені довіряють і у моєї команди є результат.

До того ж, у Роздольненській ОТГ є свої багатоповерхівки і каналізація, великі дитсадки і школи. Це не якесь там маленьке село на околиці нашого району. І за три роки роботи нам вдалося зробити тут дуже багато. На жаль, нічого подібного я не бачу в Каховці. Так, у місті замінюють якісь лампочки, ставлять якісь лавочки. Але все це не є розвитком міста, це просто «латання дірок».

- Як вам вдалося стати головою Роздольненської ОТГ? Чи мріяли ви про це в 22 роки? Адже в такому віці люди, як правило, мріють про щось інше.

- Не скажу, що я про це мріяв. Тоді я вчився на юридичному факультеті і хотів стати суддею. Але вийшло так, що після п’ятого курсу і отримання диплому магістра повернувся влітку додому, заїхав до Роздольного і дізнався, що там створюють ОТГ. Стало цікаво і я вирішив: чому б не спробувати? Не в останню чергу через те, що Роздольне мені дуже сподобалось. Це – компактне, красиве село, більше схоже на передмістя і зі своїми власними «фішками»: аркою при в’їзді, великою школою, гарною інфраструктурою, яку не треба було створювати з нуля, а лише підтримувати в доброму стані.

Сподобалось також як самі люди відгукувалися про село. З задоволенням згадували, яким воно було багатим і гуло на всю країну. Я вирішив: чому б не спробувати його відновити? Чому б не розвивати те, що там уже створено? Так за три місяці до виборів у мене з’явилася мета. І я зміг її реалізувати.

- Чого завдяки реформі децентралізації вдалося досягти Роздольненській ОТГ за ці роки?

- Не лише для мене, а й для співробітників і депутатів сільради в перший рік роботи все було абсолютно новим. Ми перестали залежати від району і перейшли на прямі відносини з державою. Працювати в громаду по-новому ми вчились усі разом. Допомогли моє бажання діяти та досвід тих, хто працював разом зі мною.

Завдяки реформі всі наші проблеми ми почали вирішувати на місці. Раніше в разі чого сільрада завжди зверталась до районного керівництва. А після об’єднання ми почали брати участь у різноманітних грантових конкурсах, отримувати інфраструктурні субвенції від держави, налагодили стосунки з Міністерством регіонального розвитку. Ми всі побачили, що за допомогою децентралізації можемо зробити більше для своєї громади. Декому це дуже не подобалось. Наприклад, районній раді і райдержадміністрації, які хотіли далі втручатися в роботу нашої ОТГ.

- Чи не жалкуєте ви, що Роздольненську ОТГ приєднують до Каховської громади?

- Я завжди хотів зробити Роздольненську громаду великою і самодостатньою. Тому ми пропонували приєднати до себе Семенівську, Костогризівську і Новокам’янську сільради. Власне, саме такий формат Роздольненської ОТГ й передбачався перспективним планом формування територій Херсонської області ще в 2015 році. Якби це здійснилось, Роздольненська громада була б на першому місці за кількістю населення в Каховському районі, разом із Зеленопідською ОТГ.

Коли ми в 2018 році запропонували Семенівській сільраді приєднатися до нашої громади, голови Каховської райради і РДА зробили все, щоб цього не сталось. Хоча більшість жителів Семенівки були за приєднання. Ми багато чого запланували і готові були вирішити більшість проблем їхнього села вже протягом першого року.

На жаль, районні керманичі змогли переконати людей, що їм буде краще об’єднатися з Костогризівкою. Проти об’єднання з Роздольним виступали й деякі місцеві князьки та депутати райради, зокрема, директор семенівської школи Анатолій Носенко. Вони лякали, що ми закриємо їхні ФАПи, дитсадки, клуби і навчальні заклади. Звісно, це було цілковитою брехнею. Адже за три роки в Роздольненській ОТГ ми не лише нічого не закрили, а лише відкривали щось нове.

Чого вони врешті решт досягли? Семенівка увійшла до складу Костогризівської ОТГ, яку уряд визнав не спроможною і вирішив приєднати до Зеленого Поду. Жителі Семенівки тепер шкодують, але зараз уже пізно щось змінювати.

На жаль, мені не дали укрупнити Роздольненську ОТГ і тепер вона теж має увійти до Каховської громади. Вважаю, що для наших сіл це новий етап і нові можливості. Адже відстань до Каховки у нас невелика, та й багато жителів громади працюють у цьому місті.

Я переконаний, що в складі Каховської ОТГ ми маємо всі шанси на розвиток. Та й ярмом для міста ми не будемо, адже найбільш кричущі проблеми за ці 3 роки ми змогли вирішити.

«Те, що я обіцяв своїм виборцям, я виконав»

- Невже у Роздольненській ОТГ на сьогодні не залишилось жодної проблеми?

- Те, що я обіцяв зробити як голова громади, я виконав. І навіть більше. Єдине, що не вдалося – це вирішити питання з подачею питної води в Чорноморівці. З технічною водою для поливу і побуту там проблем нема. А ось для постачання питної треба було десь знайти 1,5 млн грн для будівництва артезіанської свердловини за межами села. Ми підготували проєкт, подавали його до Державного фонду регіонального розвитку, зверталися до народного депутата, обласної влади. На жаль, ніхто нас не підтримав.

Але без питної води Чорноморівку ми не залишили. За моєю ініціативою і за підтримкою приватного підприємця ми її щотижня туди підвозимо. До того як я став головою ОТГ воду теж підвозили в село, але за гроші. Ми ж робимо це безоплатно: забезпечуємо нею школу, дитсадок та всіх жителів, які цього потребують.

- Чи намагалися на вас тиснути за час роботи в Роздольненській ОТГ?

- Єдині, хто намагався це робити – районні керманичі. Було різне: тиск і прямі погрози. Але це було марно: зацікавити грошима мене неможливо і я ніколи нікого не боявся. До того ж, я маю принципову позицію: працювати лише відкрито і прозоро. Саме тому у мене є повна підтримка жителів у громаді.

- А чи був у вас діалог з нинішнім керівництвом Каховки? Чи намагалося воно познайомитися з місцевими жителями і дізнатися більше про вашу громаду, яка вже за місяць стане частиною Каховської ОТГ?

- Ні. Влада Каховки не цікавилася життям нашої громади і не пропонувала зустрітися з нашими жителями. Не цікаво їй це й тепер.

Скажу більше. Міський голова Андрій Дяченко не хотів приєднувати до Каховки навіть Малокаховку та Коробки і нічого не зробив, щоб його місто вже за його каденції змогло отримати всі переваги від реформи децентралізації.

Хоча Каховка мала всі шанси і могла стати великою і потужною громадою ще кілька років тому. Більше того, Дяченко упустив Любимівку, яку повинен був об’єднати з містом. Це було його помилкою. Бо селище й зараз фактично є частиною Каховки: багато жителів Любимівки там працює, навчається, їздить відпочивати. Треба було просто юридично це закріпити.

Дяченко розумів, що остаточне формування Каховської ОТГ від нього ніяк не буде залежати. Тому він сидів, склавши руки. Але перед виборами, мабуть, він усе таки згадає про наші села і буде їздити розповідати, як він нас любить і щось там обіцяти.

- Чи розумієте ви, як керувати містом?

- Так. Бо я вже знаю як керувати громадою. Адже інфраструктура Роздольного дуже подібна до міської, ми маємо все, що є в місті. Різниця лише в тому, що Каховка в рази більша за Роздольне. Але я сам живу у Каховці і знаю, що потрібно місцевим жителям.


«Хочу, щоб громада розвивалась!»

- Якими будуть ваші перші кроки після перемоги на місцевих виборах?

- Перш за все я хочу, щоб усі місцеві підприємці – і малі, і великі – сплачували податки. Ми хочемо, щоб будь-хто міг проконтролювати, куди витрачаються бюджетні кошти. В Роздольненській ОТГ нам вдалось це зробити, податки почали платити всі. Хоча до 2017 року бюджет громади втрачав більше 20% коштів. Ми проаналізували, що велика кількість підприємців більше десяти років узагалі не сплачували податків!

Саме через мою жорстку позицію в цьому питанні деякі підприємці тепер виступають проти мене. Їм не подобається, що ми примусили їх працювати чесно і завдяки цьому розвивати громаду.

Така ж ситуація сьогодні в Каховці. Місто щорічно втрачає мільйони гривень, як мінімум 30% свого бюджету. Я впевнений, що після нашої перемоги питання поповнення бюджету буде вирішено в першу чергу.

- А що ви хочете змінити в самій громаді, чого досягти?

- Хочу, щоб громада розвивалась, щоб молодь мала роботу і могла тут гарно відпочити, не виїжджаючи до тієї ж Нової Каховки. Мрію про відкриття молодіжного центру. Моя мета - щоб Каховка стала однією з найуспішніших громад в області і щоб кожен каховчанин пишався, що він живе в цьому місті. Для цього я буду робити все можливе.

Сьогоднішня ситуація в Каховці мені дуже нагадує те, з чим я стикнувся в Роздольному три роки тому. Там люди теж ні в що не вірили, бо людина, яка керувала їхньою громадою до мене, була не на своєму місці і не розуміла, що треба робити для розвитку села. Я вдячний виборцям, що вони повірили в мене. А коли вони побачили, що громада почала дійсно змінюватися на краще, їх настрій теж змінився і вони стали більш оптимістично дивитися в майбутнє.

- Чому ви вирішили балотуватися від партії Ігоря Колихаєва «Нам тут жити!»?

- Мене ніколи не задовольняли партії, які мають керівників десь у Києві. Як голова громади я був незадоволений їхньою роботою. Вони багато чого обіцяють, але нічого не роблять. Натомість «Нам тут жити!» - це регіональна партія і конкретні результати її діяльності ми вже бачимо.

Лідеру партії Ігорю Колихаєву вдалося в Херсонській області втілити багато проєктів: інфраструктурних, освітніх, спортивних. Рік тому люди йому довірили мандат у Верховній Раді України. І це в той момент, коли найбільшу підтримку по всій країні мала партія «Слуга народу».

Я переконаний, що Колихаєв – це та людина, з якою можна розвивати Каховську громаду і Херсонську область.

- Кого ви вважаєте своїм конкурентом?

- Кожен із кандидатів малює собі свій рейтинг. Я ж вважаю, що сьогодні більшість жителів Каховської громади хочуть бачити головою ОТГ порядну людину, яка не буде брехати і маніпулювати. Але саме такими методами діють усі мої опоненти.

- Хто ті люди, з якими ви йдете на вибори до Каховської ОТГ?

- В першу чергу, це місцеві жителі, представники Каховки та кожного села, що входитиме до складу Каховської ОТГ. Це відомі тут люди, які й до виборів вели активну діяльність. Вони мені сподобались своєю небайдужістю до долі нашої громади.

Загалом у моїй команді 31 кандидат у депутати Каховської міськради. І кожного з них ми обов’язково представимо всім виборцям.

«Єдині, хто можуть мною керувати – мої виборці»

- Ваші опоненти постійно згадують ваше вірменське походження. На сторінках місцевих газет на вас виливають усілякий бруд і лякають тим, що ви приведете до влади представників вірменської діаспори. Як ви до цього всього ставитесь? І що це за вірменська мафія, з якою асоціюють вас ваші опоненти?

- Все це мене самого дуже дивує. Бо всі ці розмови про мафію – вигадка, якої взагалі не існує. Найбільше ж мене дивує те, що про «вірменську мафію» постійно говорять ті, хто самі в дуже теплих і дружніх стосунках з вірменами, разом із ними ведуть бізнес і разом відпочивають.

Насправді ті, хто про це пише, судять по собі. Ось вони стверджують, що «Мясникян приведе до влади всіх своїх родичів». Але самі ж роблять те, в чому звинувачують мене. Простий приклад: редакторка «Каховської зорі» Жанна Кисельова є двоюрідною сестрою кандидата на міського голову Віталія Немерця, в команді якого теж багато кумів і близьких родичів. Це не заважає Кисельовій використовувати свою газету як політичну листівку.

Я йду в Каховську об’єднану громаду і можу відповідати лише за себе та свою команду, до якої входять місцеві жителі. За 3 роки роботи в Роздольненській ОТГ я не призначив на ту чи іншу посаду жодного друга, жодного родича. І відбирав людей лише за одним критерієм – щоб вони могли професійно працювати на нашу громаду. Так само буде і в Каховській ОТГ.

- Ваші опоненти полюбляють згадувати інцидент, який стався кілька років тому на автозаправці в Новій Каховці. Що там відбувалось?

- Це був самозахист. Тоді на заправці на нас напали і я просто кинувся захищати свого батька. Кожен на моєму місці вчинив би так само.

На жаль, подібні інциденти трапляються в Україні ледь не кожного дня. Всі пам’ятають конфлікт, який стався 1 січня у Каховці, що призвів до загибелі чоловіка. Всі знають і позицію, яку в ці історії зайняли правоохоронці. Дійшло навіть до заміни керівництва Каховського відділу поліції. Але нікому в голову не приходить говорити, що в цій історії замішана якась всесильна «українська мафія».

- Опоненти люблять ще перекручувати назву вашої партії – «Нам тут жити!» Мовляв, а де тоді «нам жити»?

- Сама назва «Нам тут жити» повинна нагадувати нам про те, що всі ми є жителями нашої громади, що це наш дім, що ми не повинні брехати і смітити, а навпаки – розвивати та будувати. Вона про те, що саме від кожного з нас залежить наше життя, що ми маємо бути відповідальними за своє місто або село, за свою родину, за дітей.

Те, що наші опоненти використовують нашу назву, багато говорить про них самих. Адже вони звикли судити по собі.

Мені подобається, що назва партії «Нам тут жити!» відповідає її реальним справам. У інших партій не так. Наприклад, одна з них обрала собі назву «Слуга народу», але насправді зовсім не служить народу.

- Чи є у вас слабкі сторони, які також можуть використати ваші опоненти?

- Вони порушують лише дві теми – мою національність і мій вік. Опоненти хочуть зробити мене чужим для місцевих жителів, що саме по собі є абсурдом. Адже я народився на Херсонщині, в Новотроїцькому районі. Я громадянин України, саме з Україною пов’язую свою долю і виїжджати звідси до якоїсь іншої країни не збираюсь.

Що стосується віку, то 3 роки роботи в Роздольному дали мені колосальний досвід. Я маю шалене бажання працювати, нікого не боюсь і за своє життя не наробив жодних помилок. Думаю, саме тому, про мене й пишуть такі нісенітниці. Бо мої опоненти не можуть сказати про мене щось інше, лише «страшилки» про мою національність.

Коли ж на сторінках «Каховської зорі» або в соцмережах пишуть, що я є главою «вірменської мафії», ці люди насправді ображають на мене, а всю Роздольненську громаду, яку я представляю.

Я чужий не для жителів громади, а для своїх опонентів. Всі 12 кандидатів працюють проти мене, тому що пов’язані між собою, бо вони один одному чи то сват, чи то друг, кум або родич. Вони звикли працювати схемами і приходять до влади, щоб красти. І вони розуміють, що єдиний, хто буде працювати не так, як вони – це Вегандз Мясникян.

В одному лише мої опоненти праві. Справді, я ні від кого не залежу. Але єдині, хто можуть мною керувати – це мої виборці. Лише вони і більше ніхто.

Розмовляв Віктор ПЕТРЕНКО
© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів