Віталій Булюк: при зміні мапи Херсонщини потрібний соціально-економічний підхід, а не політична доцільність

Віталій Булюк: при зміні мапи Херсонщини потрібний соціально-економічний підхід, а не політична доцільність
На запитання кореспондента ІА «Херсонці» щодо процесів децентралізації в Україні та в нашій області відповідав заступник голови Херсонської обласної ради Віталій Вікторович Булюк:

- Верховна Рада мала голосувати за постанову про створення нових районів 2 липня, але перенесла голосування на 14 липня. Такий крок на користь?

В оптимістичному варіанті будемо вважати, що Рада вирішила дослухатися до думок усіх фракцій і виробити оптимальний варіант проекту постанови про створення і ліквідацію районів №3650. В процесі її реалізації ми отримаємо Україну з новою мапою громад і районів, тож це питання і політичне, і соціально-економічне. Хотілося, аби тут домінував соціально-економічний підхід, а не політична доцільність.

- Як ви розцінюєте той факт, що Херсонщину, яка входить в десятку найбільших за площею областей (28,5 кв.км), ділять на 3 райони, тоді, як, наприклад Волинь (20,0 кв.км), з майже такою кількістю населення, на 4 райони, а Івано-Франківську область (14 тисяч кв.км) взагалі на 5. Складається враження, що Херсонщину ділили за принципом «на тобі небоже, що нам негоже»…

Міністерство розвитку громад та територій наполягає, що такі пропозиції воно отримало від місцевих ОДА, після тривалих консультацій із рядом асоціацій та експертним середовищем. Ті, хто вирішив поділити Херсонщину на 3 райони, точно не їздять дорогами Високопілля, не возять хворих до центральної лікарні, жодного разу не поспішали на гасіння пожежі і навіть не пробували вистояти за будь-якою довідкою, подолавши від дому кілька десятків кілометрів із гаком.

- То реформа адміністративно-територіального устрою вийшла на фінішну пряму?

Децентралізація крокує з 2014 року – це вже 6 років і має достойну мету - надати і мешканцю села, і мешканцю міста можливість отримання якісних послуг – медичної, освітянської, адміністративної, комунальної, соціальної. Логічно, що прийшов час приводити ці потуги до спільного знаменника.

- Якщо по-простому, центральна влада переклала надання послуг населенню на плечі місцевого самоврядування?

Фактично так і є. З іншого боку, із Києва, не видно, які на Херсонщині дороги та де є інші вузькі місця. З реформою децентралізації, місцеве самоврядування отримало широку адміністративну можливість, а з нею і бюджетну. 5 років ми рухалися за перспективним планом, розробленим Кабміном і ОДА. Не скажу, що надто досягли успіху на цьому шляху, та все ж створили 30 громад на добровільній основі. До речі, в Україні немає жодної області, яка би справилася із цим завданням 100%.

У квітні Кабмін затвердив перспективний план формування 49 ОТГ на Херсонщині. Тоді область отримала гарячу точку у Новотроїцькому районі, який відмовляється об'єднуватися в одну громаду…

Будь-яка реформа завжди має і прихильників, і противників. А там де хочуть людей об’єднати в одну адміністративно-територіальну одиницю, і поготів. Навіть між сусідніми селами завжди існує певна конкуренція – від: межу не поділили і - до більш суттєвих. Тому, коли йде мова про засади створення ОТГ, то розумно чути думку і тих, хто за, і тих, хто проти. Як показує статистика, проти децентралізації чверть українського населення.

Тож проблеми області не обмежилися Новотроїцьким районом. Сподіваюся, там проблему вдалося локалізувати, бо вже є позитивні зрушення. Коли протест людей докотився до обласної ради, ми тоді більшістю депутатського корпусу прийняли звернення до Кабміну, з вимогою переглянути перспективний план.

На моє глибоке переконання, на територіях, де виникають проблеми зі створенням ОТГ, або не прислухалися до всіх людей, або толком не роз’яснили, як це виглядатиме насправді.

- Насправді, новий перспективний план не одну громаду застав зненацька…

Є таке. Візьмемо Гладківську ОТГ Голопристанського району із сусідніми - Гладківкою і Таврійським. 3,5 роки села вчилися спільно вести господарство, люди притиралися один до одного, навіть перевиконували план фінансових надходжень. І що? Після відомої квітневої Постанови Кабміну вони дізнаються, що усі разом мають увійти в Голопристанську ОТГ.
Тобто, проігнорована думка людей, висловлена на громадських слуханнях і на місцевих виборах голови та депутатів. Одним розчерком пера високих чиновників перекреслена успішна робота їхньої громади, як окремої адміністративно-територіальної. Обурення людей можна зрозуміти.

Я їздив на одну із проблемних сесій Гладківської ОТГ. Скажу, що громада справді була не готова до такого повороту подій, все вилилося у звинувачення некомпетентності голови ОТГ, а завершилося його переобранням. Тоді ми довго спілкувалися з людьми, розмірковували разом і шукали позитивні моменти.

- Чи дійсно люди в новостворених громадах отримали якісні послуги і громади задоволені і дорогами, і інфраструктурою?

Є такі приклади. Серед 30 ОТГ є чимало, де голови ОТГ зарекомендували себе, як гарні менеджери місцевого самоврядування, можливо, так їх буде доречно називати з огляду на їхні функції. До речі, кожна ОТГ залишає на розвиток громади близько 70% податків, тому досить багато з них забезпечені коштами.

Я згадував про Гладківську ОТГ, там є і на ремонт дахів, вікон в школах, на дороги, на освітлення та інше. Це ще не той розмах, якого би хотілося мені бачити в наших громадах, але вже не той мізер, який був донедавна. Сподіваюсь, що реформа ще покаже себе з кращого боку. Я вам лише одну цифру наведу: місцеві доходи, які залишаються в межах ОТГ з 60 мільйонів виросли практично до 2 мільярдів. Тож судіть самі.

- Деякі населенні пункти області наполягають на власному баченні, з ким їм об’єднуватися. Обмеження Кабміном кількості ОТГ до 49 поставило крапку в дискусії?

За великим рахунком, так.

- То інших варіантів не буде?

Законодавчо це рішення можна поміняти. Адже проблеми є не лише в наших громадах, а й по Україні таких прецедентів чимало. В тій же Одеській області рази в три більше, ніж у нас. Все залежить від рішення Кабміну і Ради.

- На 25 жовтня призначено вибори в місцеві органи влади. Тож на Херсонщині буде лише 3 райони, 49 голів ОТГ з депутатським корпусом, а також обласна рада…

Чергові місцеві вибори в жовтні 2020 року обіцяють провести на новій територіальній основі громад і районів. Один із моментів децентралізації, це дійсно зменшення кількості адміністративного апарату. Найперше, ми матимемо голів ОТГ, а в селах, які увійдуть в громади - старост.

Кожна ОТГ, в залежності від кількості жителів, буде мати певну кількість депутатів. Три новостворенні райони матимуть керівництво, з обмежувальними функціями. Зокрема, воно пильнуватиме за додержанням законності сесійних рішень і в керівництві ОТГ. Але, згадаймо, що Верховна Рада ще збиратиметься 14 липня, тож можливі корегування...

- Згідно з законом не буде ні ОДА, ні губернаторів. Не звично. Та залишилося недовго чекати… А чи зміниться політичний розклад після місцевих виборів?

Місцеві вибори і вибори у Парламент та Президентські – різні за суттю. Тож на зміну політичного забарвлення області після місцевих виборів скоріше не варто очікувати. Я рахую, що кандидати, які підуть на вибори в ОТГ, будуть триматися місцевих партій з народними назвами та орієнтуватимуться на уподобання своїх земляків.

Щодо довіри людей на місцевих виборах, то вони ближче до тих кандидатів – це стосується і депутатів, і голів ОТГ, які живуть серед них, які обіцяють щось зробити і виконують свої обіцянки. Ми ж всі тут один у одного, як на долоні. Тож люди будуть голосувати саме за таких людей, в незалежності від того, яку партію НАШОГО КРАЮ вони представляють.

Запитувала Тетяна САФОНОВА

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів