Галина Іванова: Щоб отримати чергову дозу щастя, я пишу

"Перебирання слів, наче намиста, це таке ж декоративно-ужиткове мистецтво, тільки в трохи іншому плані", – розповідає сільський психолог з Херсонщини Галина Іванова:

Мене звати Галина Іванова. Живу на півдні України у селищі Любимівка, що на Херсонщині. За фахом – психолог. Наразі працюю психологом у школі. Це дуже цікава, але водночас і відповідальна робота.

Щодня до тебе звертаються учні з такими питаннями, відповіді на які не завжди можна знайти у дорослих. Та і дорослі іноді навідуються: чи за рекомендаціями, чи просто за спілкуванням. Є, звісно, складнощі в роботі, але усвідомлення того, що твоя робота може дійсно когось врятувати, чимало коштує.

Вільний від роботи час заповнюю улюбленими заняттями: плетінням спицями та гачком (звичайна така жіноча гімнастика для мозку), читанням книжок. Намагаюсь подорожувати, адже розширювати свої горизонти завжди цікаво. А потім отримані враження переплавляю у віршовані рядки.

Взагалі не уявляю свого життя без літератури. Відвідую літературні фестивалі, де знайомлюсь із молодими талановитими авторами. Мене цікавить сучасне становище вітчизняної літератури, її подібність чи відмінність від інших, її популяризація. Я вважаю, що культура допомагає нам пізнавати світ і себе у цьому світі.

- Що таке щастя?

Щоб отримати чергову дозу щастя, я пишу. Творчість - такий окриляючий процес! Хоча, я об'єктивно розумію, що не все з написаного дійсно варте уваги, але цей напівбезтямний процес, ніби сон наяву, настільки затягує, що не завжди (або й ніколи) знаєш, якими шляхами (а інколи і до чого) він приведе.

Але якщо виходить щось дійсно вартісне, то одразу відчуваєш відповідальність за кожне слово і – задоволення. Перебирання слів, наче намиста, це таке ж декоративно-ужиткове мистецтво, тільки в трохи іншому плані. І, звісно, хочеш зробити те, що до тебе ніхто не робив, тобто взяти непідкорену вершину.

А ще, може здатись банальним, але щасливою мене робить здоров'я моїх рідних. Коли близькі тобі люди задоволені та щасливі – що може бути краще? На жаль, так буває не завжди. Але підтримка одне одного у такому разі – це найцінніша річ, такі собі щеплення від відчаю. Ну і успіхи. Успіхи окриляють будь-кого!

Ольга МАЦО
Народ UA

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон