Остаточна ж кількість ОТГ може бути меншою, про що ми дізнаємося після завершення реформи адміністративно-територіального устрою в Україні, яку планується здійснити не пізніше 2020 року.
Як виглядатиме мапа Херсонщини після реформи? Що очікує на ті громади, які досі ні з ким не об'єдналися? Ці та інші питання ми адресували першому заступнику голови Херсонської облдержадміністрації Дмитру Бутрію, який курує питання проведення децентралізації в області:
— Нині завершується прийом пропозицій до оновленого проекту перспективного плану. Чи не означає це, що на стадії завершення перебуває й сам процес добровільного об'єднання громад в Херсонській області?
Це, радше, додатковий стимул для громад нарешті визначитися самостійно, як їм об'єднуватися, щоб потім за них не вирішив хтось інший. Якщо вони не скажуть свого слова, то потім за них рішення прийматиме Верховна Рада, за пропозицією уряду.
Останнім часом цей процес став більш активним. Скептиків щодо продовження реформи децентралізації з приходом нової влади було дуже багато. Однак нещодавня заява Президента України Володимира Зеленського про необхідність визначення остаточних правил формування адміністративно-територіального устрою та завершення об'єднання громад стала осиковим кілком в подібний скептицизм. Тому реформа зараз не просто триває, а в найближчому майбутньому матиме своє логічне завершення. В Україні перезавантажиться адміністративно-територіальний устрій, після чого будуть проведені місцеві вибори. І все — будемо рухатися далі.
— Якою є оптимальна кількість ОТГ в нашій області?
Зараз їх 34, і в трьох із них ми очікуємо на призначення перших виборів. Міністерство регіонального розвитку пропонує нам зупинитися на кількості в 35. Але в оновленому перспективному плані їх уже налічується 58.
На наш погляд, оптимальна кількість ОТГ на Херсонщині — близько 50. І ми будемо захищати своє бачення на рівні держави.
Тут слід розуміти, що самого процесу добровільності об'єднання ніхто не заперечує, він продовжуватиметься й після затвердження оновленого перспективного плану. А затверджувати його треба, адже в області є 7 діючих ОТГ, які досі до нього не внесені.
Через неприйняття оновленого плану вони ризикують не отримати інфраструктурну субвенцію на свій розвиток у 2020 році. Мова про Шляхівську, Голопристанську, Долматів-ську, Костогризівську, Вербівську, Ювілейну та Новокаховську ОТГ. Також це зачіпає й Чаплинську ОТГ, до якої нещодавно приєдналася ще одна громада.
— Днями голова Новокаховської ОТГ Володимир Коваленко заявив про загрозу позбавлення медичної та освітньої субвенцій від держави в 2020 році для Таврійська, який не з власної волі залишився на узбіччі реформи. Що буде з цим містом, яке вже понад три роки чекає призначення перших місцевих виборів у своїй ОТГ?
Таврійськ давно прийняв рішення про об'єднання з Кам'янською сільрадою Каховського району, ми надали їм усі відповідні висновки. Але Центрвиборчком двічі відмовляв їм у призначенні виборів, посилаючись на відсутність методики утворення ОТГ у подібних «містах-матрьошках», які підпорядковані іншим міським радам.
Ця ситуація підвішує питання отримання державної субвенції, що має розраховуватися саме на Таврійськ. Проте ми вже звернулися до Міністерства фінансів з проханням профінансувати цю міськраду, адже не може ціла громада випасти з державного бюджету. У Мінфіні погодилися. Думаю, у Таврійська буде все нормально.
Саму ж ситуацію з Таврійською ОТГ усе одно треба вирішувати. І саме прийняття закону про засади адміністративно-територіального устрою в Україні це питання має врегулювати.
Таврійськ, безумовно, має право на створення власної об'єднаної громади. Хоча неодноразово представники служб з охорони здоров'я, освіти, культури наголошували на певних ризиках неефективного існування Таврійської ОТГ через неминучий розрив в існуючій інфраструктурі в складі Нової Каховки. Є певні сумніви: можливо, варто все-таки створити одну велику потужну ОТГ замість двох менш потужних. Проте остаточне рішення прийматиме Верховна Рада.
— А на що варто сподіватися жителям Каїр Горностаївського району, котрі останнім часом дуже активно виступають за свій вихід зі складу Любимівської ОТГ Каховського району та приєднання до Горностаївської ОТГ?
Я щойно повернувся з Каїр, де якраз обговорювалося це питання. Воно не пов'язане з неспроможністю або недієздатністю Любимівської ОТГ. Проблема в іншому: в неефективному використанні реформи децентралізації та відсутності комунікації. Приміром, люди жаліються, що голова ОТГ не часто до них приїжджає, що селищна рада більше уваги приділяє Любимівці, а про Каїри забула. Вони відчувають дискримінацію по відношенню до себе і не хочуть далі так жити.
Учасники зустрічі в Каїрах були одностайними та заявили про бажання виходу зі складу Любимівської ОТГ. Проте законодавчих норм для виходу на сьогодні немає. Втім, така можливість у них буде з прийняттям закону про адміністративно-територіальний устрій та врегулюванням самої процедури виходу. Чекаємо на прийняття відповідного законодавства.
— А чи не може це в майбутньому викликати ланцюгову реакцію і бажання інших сіл теж від'єднуватись від діючих ОТГ?
Такі побоювання є. Але заспокоює те, що більшість ОТГ функціонують добре з точки зору управління і фінансів. Звісно, є дещо слабші громади. Проте шанс стати потужними і спроможними мали абсолютно всі. Були й протилежні випадки, коли до створення деяких ОТГ ставилися скептично, але вони вирвались уперед і тепер мають дуже гарні показники своєї роботи.
— Що тоді з ймовірним від'єднанням Каїр може очікувати Любимівську ОТГ? Приєднання до майбутньої Каховської ОТГ?
Цілком можливо. І в цьому є певна логіка, економічний та фінансовий розрахунок. Треба бути готовими до можливого укрупнення вже діючих ОТГ, і варіант таких укрупнень нам пропонує Кабінет Міністрів. Хоча ми наполягаємо на тому, щоб залишити всі діючі в області об'єднані громади. За винятком хіба що тих, які справді потребують укрупнення.
— Чому?
На жаль, дехто іноді вважає, що для реформування достатньо взяти одну маленьку сільраду і приєднати до неї дві інші.
Насправді ж це потребує зовсім інших підходів до формування бюджету, стратегічного розвитку, залучення інвестиції та багатьох інших речей. Деякі громади з цим не впорались.
— І скільки у нас тих, хто не впорався?
Я можу сказати про дві ОТГ, які має сенс приєднати до більш потужних сусідів. Але я б не хотів їх називати. Можливо, у них ще щось зміниться на краще. Дамо їм такий шанс.
— У цих громадах знають, що на них може очікувати?
Так. Я спілкувався з їх представниками. Вони й самі відчувають, що «не тягнуть».
— На Херсонщині є райони, де досі не утворилося жодної ОТГ. Чи надходили від них якісь пропозиції?
Скажу так: деякі райони ведуть розмови про утворення ОТГ за принципом «один район — одна громада». Приміром, Великолепетиський, Скадовський, Генічеський. Розмови про це ведуться давно, але якихось конкретних дій за цим я не бачу.
— Деякі посадовці з Арабатської Стрілки Генічеського району скаржилися на неможливість утворення у них власної ОТГ через страх перед «кримськотатарським фактором». Нібито через це процес утворення на базі Щасливцевської та Стрілківської сільрад об'єднаної громади зупинився. Це справді так?
Дійсно, коли вказані сільради ініціювали створення ОТГ, виникли побоювання через розташування цієї об'єднаної громади на межі з тимчасово окупованим Кримом. А це вже відноситься до питання національної безпеки, і не враховувати його ми не могли. Про суто «кримськотатарський фактор» тут не йдеться, адже кримських татар більше проживає не на Арабатській Стрілці, а в Новоолексіївці.
І Стрілковому, і Щасливцевому треба орієнтуватися на чіткий порядок цифр. Вони бачать море, санаторії, бази відпочинку і впевнені, що завтра теж будуть багаті й щасливі. Однак якщо врахувати інфраструктуру, медичні та освітні заклади, то розрахунки виходять не на користь пропозиції утворити на Арабатській Стрілці ОТГ.
А якщо додати сюди питання функціонування приватних готелів, оподаткування суб'єктів господарювання, то виникають сумніви, що Щасливцеве і Стрілкове взагалі самотужки зможуть з усім цим впоратися. Тому я б радив їм залишитись у складі Генічеської ОТГ.
Якщо брати весь Генічеський район у цілому, то створення ОТГ тут не відповідає вимогам щодо відстані між населеними пунктами і центром громади. Проте розділяти степову і прибережну зони району ми вважаємо недоцільним. Економічно ефективно вони могли б існувати разом.
— А як бути Бериславу, який після приєднання Веселого до Новокаховської ОТГ ризикує залишитися дуже слабкою громадою, з Новобериславом і Зміївкою?
На жаль, Бериславська міськрада зовсім відсторонилася від цієї реформи і взагалі нічого не робила. З іншого боку, ніхто в Бериславському районі й не хоче об'єднуватися зі своїм райцентром. Усі утворені там громади — Шляхівська, Милівська, Новорайська — створювалися не в останню чергу через своє небажання об'єднуватися з Бериславом. Схожа ситуація, до речі, з Каховкою.
На Бериславщині цей процес продовжується. Веселе бачить більше перспектив у складі Нової Каховки. Козацьке теж почало розглядати такий варіант. Тягинка працює над створенням своєї ОТГ. Від Берислава досі всі тікають хто куди. Тому зараз Бериславська ОТГ вимальовується, справді, дуже слабкою.
Можливо, при формуванні адміністративно-територіального устрою доведеться Берислав кимось підсилювати. Бо ми не можемо допустити, щоб внаслідок реформи якісь громади залишилися депресивними. Не виключено, що доведеться пройти через болісний процес об'єднання, аби сформувати там економічно спроможну і розвинену громаду.
— А куди може увійти Лиманецька сільрада, розташована на кордоні Бериславського району? І що очікує Великоолександрівський район?
По Лиманцю все ще на стадії обговорення. Як і по Великоолександрівському району, де ми залишаємо варіант створення ще однієї, Калінінської, ОТГ, до якої б також увійшли розташовані досить далеко від райцентру Благодатівська і Бобровокутська сільради. Можливо, центр цієї громади буде у Давидовому Броді. За розрахунками вони є цілком спроможними.
На жаль, тамтешні громади досить запізно долучилися до цих процесів. Через своє небажання об'єднуватись у 2015—2016 роках вони вже втратили значні кошти. Ми підрахували, що через зволікання деякі громади втратили від 5 до 25 млн грн, які вони могли б отримати на розвиток своїх територій.
— Навіть сьогодні чимало сільських голів цілком серйозно заявляють, що метою децентралізації є «знищення неперспективних сіл». Вам доводиться чути такі «аргументи»?
Звісно. Але тут питання більше в якихось особистих чи бізнесових інтересах, бажанні зберегти власні посади і небажанні думати про людей. Тим більше, що сьогодні існує багато прикладів, які свідчать про успішність цієї реформи. Але цей успіх не в останню чергу залежить від тих, кому люди довірили очолити свою громаду.
Я добре пам'ятаю, в якому депресивному стані були села, які сьогодні входять до Зеленопідської ОТГ Каховського району.
Сьогодні там усе відремонтовано, всюди вуличне освітлення, є власна станція екстреної медичної допомоги, будується амбулаторія, реалізується проект створення центру безпеки. Голова ОТГ Галина Лобунько хороший керівник і стратег, вміє залучати різні джерела фінансування, добре співпрацює з землекористувачами. Все це дає результат, якому ми всі радіємо.
Або взяти Присиваську ОТГ Чаплинського району: ще донедавна люди там просто кидали свої хати. А сьогодні через розвиток зеленого туризму все змінилось. І якщо раніше там можна було купити будинок за якихось 25 тис. грн, то тепер ціни на житло піднялись до 125 тис. грн.
— Що буде з курортними Хорлами Каланчацького району і Лазурним Скадовського району?
Хорли повинні приєднатися до Каланчацької ОТГ. Сільрада там невелика, райцентр розташований неподалік. Так, до мене приїжджав хорлівський сільський голова з ідеєю створення окремої об'єднаної громади. Але якби це було чотири роки тому, ми б без усіляких зволікань погодили створення Хорлівської ОТГ. Сьогодні зовсім інша ситуація, і створення таких громад уже не на часі.
Натомість Лазурненська ОТГ є в оновленому перспективному плані, хоча досі ми не маємо ніяких пропозицій з їхнього боку. Думаю, що на прийняття відповідних рішень впливають земельні питання і бажання депутатського корпусу селищної ради до останнього контролювати цей процес у Лазурному.
— А Чорнянка Каховського району? В запропонованому перспективному плані вона має увійти до складу Новокаховської ОТГ?
Це було б логічно навіть географічно. Але слід пам'ятати, що перспективний план не є догмою.
Крім того, процедури добровільного об'єднання громад ніхто не відміняв. Місцеві ради ще мають шанс знайти той формат створення ОТГ, якого хочуть їх жителі. Проте у них у всіх уже було достатньо часу визначитися і запропонувати свої варіанти реформування.
— Дякую за інтерв'ю!
Олег БАТУРІН
«Новий день»
