Розмова видалася досить емоційною і відвертою. Директори ПТНЗ не приховували: соціальна напруга в системі профтехосвіти дуже висока. І не скільки через те, що викладачі вже кілька місяців не отримують заробітної плати, скільки через невизначеність подальшої долі профтехосвіти як такої. Адже більшість профтехучилищ вже опинилися на межі закриття.
Проте втрачати мережу закладів, викладацький склад, десятиліттями створювану матеріально-технічну базу ПТНЗ не можна в жодному разі — наголошували доповідачі. Тим більше, що чи не найважливішою функцією професійно-технічної освіти була і є соціальна. Для дитини з малозабезпеченої родини, особливо в сільській місцевості, профтехучилище залишається чи не єдиною можливістю отримати професію, яка буде годувати.
«Профтехосвіта — це галузь освіти, глибоко інтегрована в економіку. Криза в економіці пройде, і країні знову стануть потрібні робітничі кадри», - від імені колег висловив впевненість директор Новоодеського професійного аграрного ліцею Василь Українець.
Тому, незважаючи на досить невизначену ситуацію, в якій опинилася вся система профтехосвіти, директори ПТНЗ продовжують опікуватися проблемами харчування учнів, поповнення матеріально-технічної базі закладів, держзамовлення, налагодження взаємозв"язків із роботодавцями тощо.
Однак найболючишим на сьогоднішній день для них залишається питання фінансування. Особливо гостро воно постало на початку року, коли згідно прийнятих змін до Бюджетного кодексу, фінансування ПТНЗ було передано на місцеві бюджети.
Народні депутати намагалися виправити свою помилку і проголосували законопроект, який повертав профтехосвіті фінансування з держбюджету. Але Президент ветував цей законопроект.
«Ми спробуємо подолати вето Президента, щоб отримати так необхідні зараз 2 млрд.гривень і почати фінансувати ПТНЗ хоча б з 1 липня. Але якщо забракне голосів, у нас є альтернативний законопроект, який дозволить розблокувати фінансування профтехосвіти за рахунок субвенцій з держбюджету», - запевнив присутніх перший заступник голови Комітету ВР з питань освіти та науки Олександр Співаковський, під головуванням якого проходило виїзне засідання в Миколаєві.
Але, на його думку, ці кроки є просто «гасінням пожежі», бо вирішують лише нагальні проблеми сьогоднішнього дня. А варто вже зараз замислитися над майбутнім системи підготовки робітничих кадрів, над тим, як тісніше пов'язати її з вимогами сучасного ринку праці, з яких джерел фінансувати тощо.
«На мій особистий погляд, профтехосвіта — це зона державного впливу, зона державної політики. Тому держава має через субвенції взяти на себе фінансування ПТНЗ. Але до співфінансування потрібно долучати місцеві громади і роботодавців.
Це змусить профтехосвіту перебудовуватися, змінюватися, щоб відповідати вимогам замовника. Якщо ми це зробимо, система підготовки кадрів стане ефективною», - вважає Олександр Співаковський.
З цього приводу відбулася досить жвава дискусія. Як запевнив головуючий, пропозиції, висловлені представниками регіональних ПТНЗ, неодмінно будуть вивчені і враховані при прийнятті спеціальних законопроектів: «Для нас важливо, натискаючи ту чи іншу кнопку при голосуванні, усвідомлювати, що ми спираємося на вашу думку», - підкреслив він.
Олександр Співаковський також висловив сподівання на плідну співпрацю у вирішенні питань профтехосвіти з новим керівництвом Міністерства освіти і науки України.
За результатами виїзного засідання у Миколаєві Комітет ВР з питань освіти та науки рекомендуватиме уряду вжити невідкладних заходів щодо збереження загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів, зокрема тих, що розташовані в сільській місцевості.
А Верховній Раді України запропонує прискорити розгляд законопроектів щодо повернення фінансування профтехосвіти з держбюджету та призупинення передачі майна державних ПТНЗ в комунальну власність.
Олег АЛЕКСАНДРОВ
