Серед них – 70-річчя утворення Каховської музичної школи, прямою «правонаступницею» якої стала нині працююча й знана далеко за межами Каховщини школа мистецтв. Мабуть, це дуже знаменно, що у нашому місті такий заклад відкрився відразу по закінченні Великої Вітчизняної війни. Україна ще знаходилася в руїнах, здавалося б, на часі стояло головне питання – «залікування ран», підйом народного господарства, розбудова економіки й підприємств...
Але, мабуть, відкриття такої школи саме тоді було не просто нагальною потребою для наших дітей і молоді, для розвитку культури міста, а й у цілому стало справжнім символом для всіх: на нашу землю прийшов мир, нарешті стихли гармати, а, значить, знову настав час заговорити музам! Також у 2015р. відзначає свій ювілей, правда, 40-річний, іще один наш славний заклад — міський Палац культури «Меліоратор». Протягом року «Каховська зоря» планує створити серію матеріалів, присвячених цим чудовим ювілеям. Отже, гортатимемо сторінки історії й сучасності наших культармійців разом!
Пропонуємо вам першу в цій серії статтю про одне з відділень КШМ – художнє, прототипом якого стала ізостудія, спочатку на базі колишнього Будинку піонерів, а з 1983 року це вже нове відділення школи мистецтв, біля витоків якого стояв чудовий викладач, майстер своєї справи Микола Микитович Гуров. Пізніше в школі працювала і його донька – Наталія Миколаївна.
З тих пір художнє відділення Каховської школи мистецтв (директор – Оксана Прокопович, керівник відділення – Маргарита Шевченко) продовжує діяти успішно й креативно. Сьогодні воно налічує 86 учнів, розподілених по дев'яти групах. Їх навчають три викладачі. Сама Маргарита Іванівна працює на цій ниві уже більше 20 років, а теперішні молоді спеціалісти – Дар'я Дмитрівна Геращенко та Юлія Василівна Пишта – з її колишніх учениць. Для обох навчання в Каховській школі мистецтв стало міцною базою в подальшому отриманні вищої освіти – у Ялтинському та в Одеському вузах.
Крім того, є приводи пишатися й іншими випускниками, адже кожного року вони після отримання в КШМ початкової художньої освіти вирішують поглибити своє навчання на цій стезі й обирають майбутні професії, пов'язані зі здобутими знаннями у своїй рідній альма-матер. Так, у 2014 році Владислав Колесник вступив до Харківського вишу на архітектурний факультет, Аліна Іскова (з творчою натурою цієї дівчини «Каховська зоря» не раз знайомила своїх читачів) – до Київського інституту культури, Аліна Панкова здобуває мистецький фах у далекій Англії. А Ксенія Прокудіна уже працює – і де? В країні, яка століттями по праву вважається одним зі світових центрів мистецтва й культури – Франції!
Звичайно, таких випускників ще дуже багато – і всіх їх пам'ятає Маргарита Іванівна... Тим приємніше педагогу відчувати, що добром пам'ятають і її, і її науку. З кимось продовжується зв'язок в інтернетному листуванні, хтось регулярно приїздить на батьківщину та заходить сказати слова подяки своїм наставникам, хтось залишився жити в Каховці й уже приводить займатися образотворчим мистецтвом власних діточок. Наприклад, тато того ж Владика Колесника свого часу також був учнем М.Шевченко, правда, тоді вона викладала малювання в школі №2.
- Наша школа дає найголовніші, базові знання й навички в різних галузях образотворчого мистецтва; дає гарантію, що юна особистість обов'язково оволодіє необхідними техніками, — ділиться Маргарита Іванівна. — Але, найважливіше, — ми заохочуємо наших учнів до самостійного пошуку креативних ідей, до розвитку власної творчості й уяви. Без цього, навіть маючи найкращі навички, неможливо стати художником. А ще важливо вчасно прищепити потяг до наполегливої праці... Недарма ж кажуть, що талант – то 10% обдарованості й 90% праці. Особисто мій девіз в роботі з учнями: «Будеш уміти придумувати – будеш художником». Приємно, що й мої молоді колеги намагаються працювати з учнями в тому ж руслі. Певно, накладає відбиток те, що саме я була їхнім першим учителем; мабуть, відтоді вони запам'ятали ці мої настанови...
Крім суто живопису, малюнка чи графіки, вихованці опановують найрізноманітніші техніки декоративно-ужиткового мистецтва – від класичних до наймодерновіших: левкас, розпис по тканині, декупаж, робота по фетру, квіллінг, виклейка з тканин та багато-багато інших. «Родзинкою» нашої школи мистецтв стали поробки з солоного тіста. Сама по собі ця техніка відома давно й широко використовується у декоративно-ужитковому мистецтві, але художники КШМ створили власну «марку» — об'ємної скульптури на основі скляного посуду: від мініатюрних феєчок та янголят до стилізованих українських хат, величезних замків і фігур колоритних козаків та «козачок».
- Учні й педагоги художнього відділення нашого закладу постійно беруть участь у різноманітних виставках і конкурсах усіх рівнів, — розповідає директор Оксана Олегівна Прокопович, — і завжди з прекрасними результатами.
На підтвердження цих слів – тільки невеличкий перелік останніх здобутків художників. У 2014 році декоративна композиція «Колобок» учениці Діани Сусленкової здобула І місце у Всеукраїнському конкурсі «Урок казки» в номінації «Золоті ручки». Початок 2015 року ознаменувався цікавим нововведенням обласного рівня – першою виставкою робіт викладачів шкіл естетичного виховання, котра ще досі працює у виставковій залі галереї «Блакитний кіт» Херсонського дизайн-ліцею. Участь у ній взяли всі три викладачки КШМ – і всі три отримали грамоти! Масу нових можливостей показати майстерність юних художників дає сьогодні Інтернет, адже ця мережа пропонує безліч нових конкурсів, стати учасниками яких можна на дуже спрощених умовах, та й дізнатися про їхнє проведення тепер набагато легше – лише кількома кліками «чарівної» мишки... Цього року у планах – участь у Міжнародному інтернет-конкурсі «Марка дружби».
Можна сказати, що різноманітні дитячі роботи буквально оселилися в привітних стінах Каховського історичного музею; і експозиції там оновлюються кілька разів на рік. Також велика роль художників КШМ в організації й участі у численних ярмарках, благодійних акціях, що несуть позитивні емоції й самим юним майстрам, і тим, у кого в домівках чи офісах «живуть» їхні ексклюзивні, ручної роботи, неповторні сувеніри, і, безперечно, — реальну допомогу тим, на чию користь ідуть зібрані кошти (зазвичай — важкохворим каховським дітям; цьому сприяють давні дружні стосунки й плідна співпраця з міським БФ «Лепта»).
Також останнім часом у скриньку їхньої благодійності додалося виготовлення «адресних» оберегів – українських ляльок-мотанок, яких роблять власноруч і передають через волонтерів воїнам АТО.
