Голова Асоціації фермерів Херсонщини (вона об'єднує близько 2,8 тисячі ФГ) Микола Халупенко у розмові з кореспондентом «Голосу України» пояснив це суто економічними чинниками: «шкуродерними» відсотками за банківські кредити одночасно з ростом вартості насіння, пального й добрив. Ще однією важливою причиною для згортання роботи є суттєве збільшення витрат на оренду землі.
У фермерських господарств регіону власної ріллі лише 35,3 тисячі гектарів, і ще 199,9 тисячі га вони орендують. А з початку нинішнього року нормативна грошова оцінка гектару поля у краї була проіндексована, й підскочила з 23 тисячі 151,1 гривні одразу до 28 тисяч 915,7 гривень.
Відповідно збільшилася й орендна платня за землю для обробітку, яка зазвичай становить 3-4 відсотки від суми грошової оцінки, тобто 867,4-1445,7 гривень за гектар. Такі ставки багатьом сільгоспвиробникам краю не по кишені: якщо сезон випаде посушливим, орендарі не зможуть розрахуватися з власниками паїв, і їхні господарства збанкрутують. От вони й відмовляються від частини орендованих угідь, надто на богарі.
Фермери кажуть, що держава з самого початку визначила неправильний підхід до визначення вартості ріллі. Обчислюючи його, брали до уваги врожайність культур у 80-90-х роках минулого століття, тоді як після того прийшла тривала «смуга» посушливих років, викликана глобальними змінами клімату.
Відтак, родити земля стала гірше, а платню за неї хочуть брати вищу, і без того невисока дохідність селянської праці через це падає. Фермерська асоціація ще за часів Віктора Януковича неодноразово зверталася до Мінагрополітики України із пропозицією переглянути нормативну грошову оцінку угідь у південних степах. Та навіть «відписок» тоді не дочекалася.
