Він перестав приймати пороми насамперед через те, що фарватер у Джарилгацькій затоці два роки тому надто замулився, і судна- «важковаговики», які перевозили до восьмидесяти вантажівок, ризикували сісти тут на мілину.
Але Адміністрація морських портів України таки відшукала більше десяти мільйонів гривень на поглиблення суднохідного фарватеру на підході до вантажних терміналів. І ще близько п'яти мільйонів гривень витратили на ремонт підводної частини причальних споруд та модернізацію інфраструктури порту.
Тепер зупинка лише за компаніями-власниками поромів, які домовляються із державною стівідорною компанією про те, скільки суден та якої місткості, і на яких умовах вони можуть виставити на лінію між українським Скадовськом і турецьким Зонгулдаком. Оптимальним варіантом називають пороми, що могли б одночасно прийняти на борт не менше сотні транзитних вантажівок. Тут працює принцип: чим більше – тим вигідніше.
Коли перемовини закінчаться, і чи всіх влаштує їх результат, ще невідомо. Але начальник адміністрації Скадовського морського торгового порту Олег Проточенко наголошує: якщо на місяць до порту (він спроможний переробляти до мільйону тон вантажів на рік) буде заходити принаймні шістнадцять таких суден, то це вже окупить витрати на його утримання – як мінімум. А якщо судновласники та портовики зможуть забезпечити щоденне відправлення і прийом поромів, то це майже автоматично виведе Скадовський МТП у почесну категорію стабільно прибуткових державних підприємств України.
