Вхід на річку заборонено

Через безконтрольний промисловий лов катастрофічно збідніли рибні запаси в Дніпрі поблизу Нової Каховки.

Щука, окунь, судак, сом і навіть звичні для місцевих жителів тарань і лящі нині все рідше зустрічаються в річках і лиманах у межах території Новокахов­ської міськради. Як розповідають бувалі рибалки, нині тут можна упіймати хіба що карася і бичка. Водночас, займатися любительським ловом, з вудочкою, офіційно їм не дозволено. На відміну від лову промислового, сітками і у великій кількості.

Аби звернути увагу на таку несправедливість і захистити інтереси рибалок-любителів, це питання було розглянуте на загальних зборах місцевого товариства мисливців і рибалок 12 грудня. «Членів УТМР обурює те, що діючими Правилами рибальства, затвердженими Державним комітетом рибного господарства України ще у 1999 році, заборонено любительський лов риби та добування водних тварин протягом усього року на Дніпрі на відстані 10 км униз за течією від греблі Кахов­ської ГЕС. Тобто фактично на узбережжі Нової Каховки — аж до Дніпрян — ловити рибу заборонено. Водночас, згідно з за­твердженим режимом рибальства в басейні Чорного моря тут таки дозволено промисловий лов риби! Ця ситуація викликала справедливе обурення багатьох людей. Адже не секрет, що для декого любительська риболовля є не тільки захопленням, а й засобом виживання», — за­значив радник міського голови Вадим Мерзлов.

— Колись Нова Каховка славилася своєю рибою. Тепер її практично немає в Каховському водосховищі аж до Великолепетиського району. Немає і в пониззі Дніпра, — говорить депутат Новокаховської міськради Володимир Стеценко.

За твердженням фахівців, це пов'язано з тим, що щорічно зменшується скид води з водосховища в пониззя Дніпра і замуленням природних нерестилищ, що не сприяє повноцінному природному відтворенню рибних запасів у межах території Нової Каховки. Ситуацію не рятує навіть державний рибоводний завод частикових риб, який вирощеним мальком зариблює лише Каховське море. До речі, останнє через специ­фічний запах у Каховці давно охрестили «річкою-вонючкою».

— У нас є одне підприємство, яке має ліцензію на промисловий вилов риби в наших водах — бериславське ВКП «Вікторія». Воно має артіль, дозволи на використання певних видів і кількості сіток. Однак ні для кого не секрет, що не завжди рибалки дотримуються цих норм, — констатує Вадим Мерзлов.

— Чому колись наш Дніпро кишів рибою? Зокрема, й тому, що тут було достатньо кормової бази для тих же лящів і щук. А тепер кормову тюльку виловлюють сітками на біодобавки для свиней. А риба зникла. Неможливо спінінг закинути у воду, не зачепившись за кимось розставлену сітку! — додає Володимир Стеценко.

За словами міського голови Володимира Коваленка, місцева влада вже зверталася до Держрибагентства з клопотанням про надання дозволу на проведення любительського лову риби від забороненої зони нижнього б'єфу Каховської ГЕС у межах Нової Каховки і Дніпрян. Або ж принаймні просили скоротити заборонну зону до 3 км униз за течією від ГЕС. У Міністерстві спочатку обіцяли піти назустріч. Проте потім був Майдан, пішли великі зміни на державному рівні — і Держ­рибагентству, вочевидь, було вже не до дрібних рибалок.

Клопотання з цим проханням на адресу Міністерства аграрної політики та продовольства України вирішили направити представники Новокахов­ської організації УТМР. Їх підтримали депутати міськради. Водночас рибалки-любителі та народні обранці попросили передбачити перерозподіл вирощеної на заводі частикових риб продукції не лише в Каховське водосховище, а й у пониззя Дніпра. А також вимагають заборонити промисловий лов водних живих ресурсів на внутрішніх водоймах терміном не менше 5 років.

— Якщо ми зараз нічого не доб'ємося, то років через 5 у нас і на вудочку вже нічого не впіймаєш, — підсумував Володимир Коваленко. — Бо тільки таким чином можна покращити стан із рибними запасами.

До речі, якби реформа місцевого самоврядування в Україні вже відбулася, то Новокаховській міськраді, скоріш за все, не довелося б узагалі звертатися з подіб­ними клопотаннями до столичних чиновників. Оскільки самі засади самоврядування передбачають відповідальність і контроль за використанням ресурсів, у тому числі, створених природою.

Олег БАТУРІН
«Новий День»

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон