Олександр Максименко: Ми маємо відродити українське село

Ні для кого не секрет, що занепад українських сіл з кожним роком стрімко зростає. Але складається таке враження, що нікого у нашій країні це не турбує. Але ж як бути людям, які все своє життя провели в селах, як їм жити, чи може краще сказати – виживати?

І ось нарешті у сільських жителів України з'явився шанс побачити своє село багатим та процвітаючим. Всеукраїнське аграрне об'єднання «ЗАСТУП» поставило собі за ціль відродити українські села.

Всеукраїнське об'єднання «ЗАСТУП» (ЗА Соціальну Трудову Українську Перспективу) було створено для привернення суспільної уваги до проблем відродження аграрного сектора економіки України, розвитку сільських територій, відновлення інфраструктури села та забезпечення жителів України якісними продуктами за доступними цінами.

Основні завдання ВО «ЗАСТУП»: захист та підтримка аграріїв і сільських територіальних громад; громадський контроль над діяльністю місцевих органів влади та місцевого самоврядування; розробка реальних програм в інтересах сільгоспвиробників і споживачів.

Основні принципи ВО «Заступ»: через повне оновлення влади – до оздоровлення суспільства; через відкритість та прозорість – до підзвітності громади; через поєднання досвіду поколінь та натхнення молоді – до розвитку сільських громад.

Активісти ВО «ЗАСТУП» чітко усвідомлюють, що для цього необхідно не тільки розуміти існуючі проблеми, але й ставати активним учасником політичного процесу.

Участь у політичному житті держави дозволить не тільки відроджувати село, а й прокопати широку дорогу до європейського продовольчого ринку. Адже поки тільки один агровиробник з десяти зможе виконати вимоги Євросоюзу до якості продукції. Таку невтішну статистику Україна, безсумнівно, виправить, бо тепер у кожного селянина на озброєнні є Всеукраїнський «ЗАСТУП».

Може похвалитися людьми, які готові стати учасниками політичного процесу, заради українських сіл і Херсонщина. Кандидат у народні депутати України від політичної партії Всеукраїнське аграрне об'єднання «ЗАСТУП» Олександр Максименко чітко розуміє, задля чого його політична сила іде до парламенту.

Детальніше про свою позицію та позицію політичної партії Всеукраїнське аграрне об'єднання «ЗАСТУП» Олександр Павлович розповів в студії Херсонської обласної державної телерадіокомпанії «Скіфія»:

- Олександре Павловичу, розкажіть декілька слів про партію.

- Я представляю політичну партію Всеукраїнське аграрне об'єднання «ЗАСТУП». Ця партія нова, поки що вона мало відома для багатьох, особливо в містах, а у селах її знають трошки краще. Партія, як політичний проект, утворилася тільки у вересні місяці. Але вона утворилась від громадського об'єднання «ЗАСТУП», тобто у нас є шановні «родичі», які більш відомі і які вже зробили багато добрих справ на теренах нашої держави. Зокрема, в рамках благодійної програми «Питну воду заспраглому степу» ми допомогли придбати глибинні насоси для артезіанських свердловин в чотирнадцяти селах нашої області – там, де сільські громади цього самостійно не могли зробити.

Наша партія можливо цікава тим, що наш список відрізняється від інших списків, у нас немає олігархів. Місця у нашому списку не продавалися. Зараз є багато такої інформації, що до 5-6 мільйонів доларів і більше коштують місця у прохідних списках деяких партій, які набирають багато відсотків при соціологічних дослідженнях. Немає в нашої партії олігархів, артистів, журналістів, немає людей тих професій, яких немає на селі. Наша партія презентує мабуть найбільшу електоральну базу: 40% населення України проживає на селі. Це безпосередньо аграрії і всі ті люди, які живуть і працюють на селі: представники освіти, медицини, соціальної сфери і таке інше. Саме для них та покращення їхнього життя ми об'єдналися та йдемо у парламент.

- Можливо є ще якісь відмінності партії «ЗАСТУП» від інших партій?

- Так, при жеребкуванні нам випала цифра 7. У бюлетені ми сьомі. Я думаю це не з проста, і ми таким чином маємо ще й скористатися цією сімкою. Так що, коли в бюлетені побачите цифру сім «ЗАСТУП» - то є ми. Якщо іще про відмінності - коли ми створювали список, ми робили це паралельно з написанням програми партії. А програма партії писалася представниками народу. Ми зібрали експертів у селі під Києвом, там були представники і середнього класу фермерів, і представники великих товаровиробників, присутні були аграрні вчені та представники місцевого самоврядування. Були присутніми декілька голів сільських та селищних рад, причому з усіх сторін нашої держави: зі сходу та заходу, з півдня та півночі. Вони окреслили коло найбільш гострих та болючих питань і відпрацювали ті заходи, які зможуть вирішити їх на селі. І саме це лягло в основу програмних засад нашої партії.

А список формувався з тих людей, які працюють на землі, які знають як працювати та мають конкретні досягнення. Тільки голів сільських та селищних рад у списку нашої партії біля 60. Є представники, як я уже казав, товаровиробників, великих товаровиробників, економісти, юристи, які працюють у великих фірмах. У нас ви не побачите жодного політика, окрім нашого лідера Віри Ульянченко. Вона політик від села, була і губернатором Київської області, яка є аграрною областю. Сама Віра Ульянченко вийшла із села і дуже добре розуміється на справах села. Ми і йдемо до парламенту для того, щоб вирішити загальні питання для жителів села, для того, щоб відродити аграрний сектор і створити комфортні умови для роботи та життя наших селян.

- Ідучи в парламент, які глобальні цілі Ви ставите для себе?

- Глобальних цілей декілька. Розпочну мабуть не з першої цілі – це розробка державних програм, які допоможуть вижити нашому селу і на рівних конкурувати із західними товаровиробниками. Бо за вибором нашої держави ми йдемо на захід, де нас ніхто не чекає. І нам потрібна державна підтримка, розробка державних програм аби ми змогли там себе гідно представити. Адже за статистикою, лише один із десяти наших товаровиробників може сертифікувати свою продукцію для того, щоб конкурувати на західному ринку. Підкреслю ще раз – там нас ніхто не чекає і без державної допомоги ми це не вирішимо. Нам треба дістатися до цивілізованих ресурсів, в першу чергу фінансових – це кредити, дістатися до техніки, технологій. Ми все це швидко опануємо і тоді на рівних зможемо зайти на захід і конкурувати з тими товаровиробниками. Без цього, окремий селянин нічого не може зробити. Великі агрохолдинги на заході вже працюють – ми не проти них. Але все таки, основа нашого українського селянства, аграрного сектору – середній клас. Нам потрібно його створити, а для цього потрібні державні програми.

- Олександре Павловичу, розкажіть будь ласка, які плани роботи на регіональному рівні маєте?

- Це ще одна лінія нашої роботи. Ми всі чекаємо на адміністративно-територіальну реформу і все одно ми будемо її робити, все одно вона буде. Для того, щоб нам не загубитися, щоб аграрій не загубився і щоб йому не стало ще гірше ніж сьогодні – ми повинні на місцевому рівні взяти владу у свої руки. Я маю на увазі «ЗАСТУП», як політичну партію, а ми ставимо перед собою мету, щоб більшість голів сільських, селищних рад були нашими представниками.

Тоді, коли більше буде самостійності у нашій роботі, і коли бюджет області, району, території буде все таки створюватися із податків на місцях, а їх нам сьогодні ніде взяти.

По-перше – це податок на прибуток, бо промисловість на Херсонщині не працює, а це аграрна область. Тому, треба запускати аграрний сектор. І якщо ми створюємо державні програми, відроджуємо виробництво, переробну галузь, виробників техніки – наш машинобудівний завод, який треба для обслуговування тих програм для аграріїв, також це переробні підприємства для того, щоб ми мали можливість створювати кінцевий продукт, а не тільки вирощувати сировину і торгувати нею. Для того, щоб торгувати уже готовими виробами. Це все потрібно вирішувати на місцевому рівні. У нас є декілька проектів, є багато відомих людей: товаровиробників і вчених аграріїв, які із нами співпрацюють.

У нас є вже готові програми на місцевому ринку, наприклад, одна із програм – відродження бавовняного комбінату для того, щоб створити державне замовлення, або замовлення обласного рівня від комбінату на вирощування сировини на місцевому рівні. Я не кажу про бавовну – це спірне питання. Я, до речі, не вважаю, що її у нас ефективно вирощувати. Але, у нас добре росте льон, деякі господарства його ефективно вирощують, але на насіння, а сировина у вигляді волокнистих матеріалів, тобто костра – пропадає. А є вчені у Херсонському національному технічному університеті, які розробили дуже інноваційну технологію гідролізу цієї костри, тобто ми за цією технологією зможемо започаткувати первинну переробку льону, і далі виготовлення льняних тканин.

Те ж саме і з вівчарством. Наше вівчарство повністю в загоні, як галузь воно зникло на Херсонщині, хоча і є дуже гарні умови для розвитку вівчарства, також є новітні технології, є бажаючі стати інвесторами, але якщо ми будемо знову відроджувати вівчарство, то куди ж сиру вовну дівати? Її треба помити, треба переробити. Всю цю первинну переробку ми можемо робити у нас в області, а вже потім дійти до випуску готових тканин. Тобто на базі відновленого нашого бавовняного комбінату ми зможемо зробити багатогалузеве підприємство. Це буде повністю замкнений комплекс вирощування сировини та її переробки в кінцевий продукт в нашій області. Є ще немало проектів, які можна реалізувати на Херсонщині.

Нажаль, за браком часу, нам не вдалося поговорити й про інші завдання та плани Політичної партії «Всеукраїнське аграрне об'єднання «ЗАСТУП». Це і підтримка територіальних громад та окремих товаровиробників, і організація громадського контролю як засади демократичного суспільства, і багато іншого.

© 2021 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів