Єгор Устинов: Херсонщина заслуговує на краще!

В цьому впевнений один з небагатьох політиків Херсонщини, думки людей про якого бувають прямо протилежними.З одного боку про Устинова говорять як про персону прагматичну і дисципліновану щодо роботи, з іншого - уважну в ставленні до людей, а в деяких аспектах, навіть сентиментальну...

Оскільки графік кандидата в народні депутати розписаний по годинах, про запис цього інтерв'ю ми домовилися з Єгором Олександровичем заздалегідь. Устинов прибув хвилина в хвилину.

- Пунктуальність - рідкісна якість для політика. Зазвичай всі спізнюються. Ніколи не змушуєте себе чекати?

- Мій батько вчив мене: кращий прояв поваги до людини і самого себе - пунктуальність. Хоча, не приховую, іноді затримуюся. Але завжди попереджаю про це. До того ж, мені, офіцеру, нехай навіть в запасі, спізнюватися не можна (посміхається).

- Часто дотримуєтеся порад батьків?

- У мене чудові батьки, можу сказати, що вони - мої найдавніші друзі. Мама все життя працює вчителем, у неї великий стаж педагогічної діяльності, тому давати мудрі поради їй не звикати. Батько також може вчасно підказати цікавий варіант вирішення деяких питань, але робить це дуже обережно. Йому простіше, ніж мамі, вдалося звикнутися з думкою, що сини давно виросли і стали самостійними чоловіками. Мої батьки познайомилися ще будучи студентами, потім на світ з'явився я. Тоді ми жили в Горлівці Донецької області, звідти родом моя мама.

А в 1986 році наша сім'я переїхала до Херсона, і ми оселилися в звичайному заводському гуртожитку. Батьки розповідали: я був маленьким, народився брат ... дуже важко було. Але вони якось не боялися труднощів, як і всі радянські родини, «викручувалися», багато і важко працювали. Так що поради своїх батьків я, дійсно, ціную. Вони дуже практичні.

- Єгор Олександрович, Ви досить молоді, але у Вас солідний досвід і роботи на держслужбі, і в політиці. Тепер Ви балотуєтеся в народні депутати. Навіщо Вам це?

- Ви абсолютно правильно зазначили, що у мене великий досвід роботи на держслужбі. Так от практично кожен день я стикався з недосконалістю системи, в якій ми працюємо. Це, в свою чергу, тягне за собою затримку з рішеннями багатьох питань. Адже все можна було робити швидше, але обійти бюрократичну машину не так просто. Я кілька років працював головою Скадовської районної адміністрації, потім першим заступником голови обласної державної адміністрації і, мабуть, в знанні системи зсередини можу позмагатися з багатьма сьогоднішніми кандидатами.

Я часто буваю в Києві і спілкуюся з політиками так званого вищого ешелону. Так от мене іноді просто вражає те, наскільки вони далекі від реальних проблем населення України. І коли я кажу їм, що ситуація в країні, викладена їх помічниками на папері, і справжній стан справ в реальному житті суперечать один одному, багато хто не вірить. Це говорить про те, що сьогоднішні народні депутати не можуть бути корисні нашому суспільству.

- Головою Скадовської районної адміністрації Ви були призначені в 30 років. Це говорить про Ваш кар'єризм?

- Не знаю, як про кар'єризм, але, в усякому випадку, про наполегливість - точно. Адже я потрапив на цю посаду невипадково. Досить тернистим був шлях. Але саме мій досвід дозволяє мені з повною упевненістю говорити: Україні і нашій області потрібні молоді спеціалісти. З таким завзяттям й бажанням всім довести свою правоту і спроможність, не працює жоден досвідчений чиновник. І, знову ж таки, я по собі знаю, як це важко, коли навколо всі вважають тебе «занадто молодим», незважаючи на те, що ти знаєш, як потрібно діяти.

- Ви зареєстровані кандидатом у народні депутати по 186-му виборчому округу. Чому саме цей округ?

- В нього входять Голопристанський, Цюрупинський, Каланчацький, Скадовський і частина Чаплинського району. По-перше, тому що знаю проблематику цього регіону. По-друге, саме рішення обиратися в народні депутати назріло. Херсонщина заслуговує на краще – наш чудовий край по праву повинен зайняти гідне місце серед курортних регіонів України. У нас для цього є все - і з точки зору географічного розташування, і людських якостей.

Люди нашого краю гостинні, енергійні, а головне - працьовиті. Але в цьому питанні нам потрібна підтримка «зверху». На нас повинні звернути увагу і, що називається, зробити ставку на нашу область. А цього можна досягти тільки одним шляхом: постійно про це говорити людям, здатним вплинути на розвиток Херсонщини. На жаль, змушений визнати, що нинішній народний депутат від цього регіону нічого не зробив для розвитку свого краю. Тому цим вирішив зайнятися я.

- До слова про Ваших конкурентів. У Вашій біографії вказано, що у Вас 4 вищі освіти. Ніхто з опонентів такою освітою похвалитися не може. Як Ви вважаєте, чи повинна у народного депутата бути хороша освіта?

- По-перше, Верховна Рада України - головний державний законодавчий орган країни. Представляти його не просто повинні, а зобов'язані освічені люди. Інакше як вони будуть приймати закони, що стосуються економіки, соціальної сфери та іншого? Там мало розуміти поверхово, потрібно вникати в нюанси. Вам не здається, що ми від того так і живемо, що закони приймаються людьми, які в більшості своїй мало розуміють, за що голосують.

- Як Ви вважаєте, наскільки важливо те, щоб майбутній народний депутат був відомою персоною не лише у своєму регіоні, а й у столиці, де, власне, і вирішується левова частка всіх насущних проблем?

- Це архіважливо. В Україні 450 народних депутатів. Кому з них вдалося здійснити все задеклароване в своїх передвиборчих програмах? Одиницям. Здогадуєтеся чому так? Статус народного депутата - це не «золота картка», це - перш за все, пропуск в провладні кабінети. Але хто там з тобою розмовлятиме, якщо тебе ніхто не знає? Повірте мені, як людині, яка просиділа в свій час в столичних приймальнях ні одну добу, - ніхто не буде вести з тобою конструктивних діалогів. Для будь-якої людини важливі репутація та авторитет у професійних колах. Для народного депутата – тим більше.

- А як бути з тим, що рівень довіри до політиків у людей різко впав. Вас це не лякає?

- Абсолютно логічно, що довіри більше немає. А по-іншому й бути не може. Знаєте, один видатний діяч свого часу сказав: «Мені подобається бути чесним, бо на цьому поприщі майже немає конкурентів». Чи доводилося коли-небудь мені брехати? Так, доводилося. Тому що я хотів працювати. А, не виконуючи певних вимог, на держслужбі довго не протримаєшся. Чи жалкую я про це? Безперечно. Але саме ненависть до брехні і спонукала мене міняти напрямок своєї зайнятості.

Я і на вибори йду без будь-якої партійної підтримки, а як самовисуванець. Сьогодні я нікому і нічим не зобов'язаний і можу собі дозволити не стояти під політичними прапорами, чи не сипати гаслами і т.д. Тому я прекрасно розумію людей, які в принципі перестали вірити політикам.

Візьмемо, приміром, мій 186 округ. Один з кандидатів, вже який переміг там в 2012 році, за весь час свого «депутатства» і пальця об палець не вдарив для виборців, хоч і обіцяв їм золоті гори. А сьогодні він знову буде шукати там щастя. Чи зможе він ще раз переконати людей у своїй необхідності? Час покаже...

Запитувала Олена САДОВСЬКА

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів