Підвищення ціни й цього разу, у першу чергу, торкнеться найменш захищених верств населення – пенсіонерів, адже саме вони користуються приміськими потягами для того, аби дістатися у найближчі населені пункти області, де у них розташовані присадибні ділянки.
Будуть «раді» підвищенню і студенти та їхні батьки.
Торкнеться це й селян, які проживають неподалік від обласного центру, і які користуються приміськими потягами для того, аби дістатися обласного центру і недорого продати городину, молочні та м'ясні продукти, а на вилучені кошти бодай якось та жити у селі, де роботи катма, а перспектива її отримання дорівнює нулю.
Якщо прохарчувати себе сільський житель ще якось та може: город, корівка, якась кізонька, навіть хліб й той можна спекти самім, а то як бути з опаленням – освітленням? За газ та електричний струм – картоплею та цибулиною не заплатиш. А власників приватних фірм, які торгують: паливом, світлом, теплом не цікавить, що у людини просто немає грошей. Не цікавить це й державу.
Якби це було по-іншому, то всі б державні мужі, у першу чергу переймалися не питаннями запозичення нових боргів на голови українцям, а тим, як громадянам виживати у цих жахливих умовах.
Якби це було по-іншому, то думали б «мужі» про те, чим реально наповнювати бюджет.
Якби це було по-іншому, то у першу чергу владноможці думали б над тим, як повернути у державну власність те, що приносить прибутки: електрика, тепло, бензин, нафта, газ, а не над тим, як збільшити зубожіння народу.
Зверніть увагу: черговий раз змінюється влада. Черговий раз нам розповідають про «покращення». Але, у черговий раз нічого кардинально не змінюється.
Вже якось і непристойно писати про одне й те ж: ми знову наступаємо на граблі. Склалося стійке враження, що ми по ним просто гуляємо. А від того, що вони б'ють нас вже не тільки по лобі, а й по всіх інших частинах тіла – отримуємо задоволення.
Нам знову розповідають, що у нас відбулася зміна влади. Ми знову радіємо, що у нас новий, прогресивний Президент. Нас переконують, що ми одна країна, і у нас немає проблем, які б ми не могли вирішити.
Що це? Окозамилювання? Відволікання уваги на другорядну проблему?
Такі дії мають визначену назву «фонова проблема», і на цьому питанні добре знаються фахівці (увагу особи відволікають на щось більш «гучне», але менш «значиме» і тоді особа концентрує увагу не на головній проблемі, а на другорядних речах).
Так діють і сьогодні (поки вся увага сконцентрована на боротьбі із зовнішнім ворогом – внутрішній процвітає).
Те, проти чого окремі політичні сили в Україні боролися всіма силами ще у вересні – листопаді минулого року: нові кредити МВФ; затягування боргового зашморгу; підняття цін для населення – про це сьогодні «забуто». У населення є «зовнішній» ворог, а тому увагу на піднятті цін ніхто особливо не звертає.
Громадськість перестали гостро цікавити питання: хто буде нести відповідальність за те, що громадяни знаходяться у жалюгідному стані; хто винен у тому, що бюджет розкрадено; хто відповідатиме за те, що структури, які фактично наповнювали бюджет («енергетика», «горілчана промисловість», «металургія» тощо) сьогодні або банкрути, або у приватних руках?
Чому жоден з попередніх Верховних головнокомандувачів – Президентів України не притягнутий до відповідальності за фактичний розвал армії?
Що, невже все майно розікрали тільки при Януковичу? Те, що й він доклав до цього руку не сумніваюся, але чи такими вже «білими та пухнастими» були його попередники?
ЦИТАТА:
«... в межах Херсонської, Шевченківської та Знам'янської дирекцій залізничних перевезень, тарифи по відношенню до існуючих збільшаться на 30%. Після підвищення тарифів, вартість квитка в приміському сполученні на території Одеської залізниці встановлена у розмірі від 4,1 грн. до 26 грн. залежно від дальності поїздки...».
«Скільки ж можна підвищувати?» - «Стільки, скільки народ буде терпіти!».
«Скільки можна знущатися над власним народом?» - «Стільки, скільки народ буде терпіти!». Думки не нові і не мої (перефразований Шевченко), їх висловлювали класики (це для тих, хто захоче звинуватити мене у сепаратизмі, екстремізмі і всіх інших гріхах).
Як довго?
Мабуть до того часу, допоки народ не зрозуміє, що й цього разу його мають за цапа відбувайла, який є «єдиновинним» в усіх смертних гріхах.
Я вже втомився чути заклики з усіх «високих» трибун (Парламент, Кабмін, Адміністрація Президента): «Ще трішечки...», «Треба затягнути паски...», «Держава у небезпеці...».
Панове! А ви не хочете сказати правду: «Громадяни держави – у небезпеці!». «Нація – вимирає!».
Жахлива статистика
Станом на 1 травня 2014 чисельність населення України становила 42 839 621 особа (дані Укрстату).
На 1 липня 2013 року – 45 289 457; 2006 року – 46 929 500; 1989 року – 51 706 700.
Херсонська область відноситься до категорії областей де населення скорочується стало: 2014 – 1 070 902 особи; 2005 – 1 142 000; 2000 – 1 236 000; 1996 – 1 266 000.
«Погіршуються показники не тільки кількості, але і якості населення: здоров'я, рівень освіти, ступінь активності життєвої позиції і задоволеності життям», – заввідділом досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Ірина Курило.
«Здоров'я і тривалість життя зв'язані з оптимізмом і активною життєвою позицією. За прогнозами економістів, період стагнації в Україні може затягнутися на десятиліття. Це досить трагічно для нас, оскільки українці традиційно дуже песимістично оцінюють своє життя та можливості», – заввідділом досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Людмила Черенько.
«Демографічна ситуація обумовлена також несприятливою екологічною ситуацією, важкими умовами роботи, що негативно позначається на здоров'ї та тривалості життя. До того ж рівень інфекційних захворювань, зокрема ВІЛ/СНІДу та туберкульозу, кількості вбивств, смертей від травм і отруєнь... збільшується...», – заввідділом Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Наталія Левчук.
Невтішними є прогнози й відділу економічних та соціальних досліджень ООН, який прогнозує, що до 2050 року населення в Україні скоротиться до 33 мільйонів (українські експерти вважають – до 36).
Щодо демографічної ситуації в Україні висловлює свої занепокоєння і головний донор держави – «Світовий банк», який також висловив свою стурбованість. Ще у жовтні 2012 року, було оприлюднена доповідь цієї поважної фінансової установи, відповідно до якої в Україні катастрофічно скорочується кількість платників податків і збільшується кількість пенсіонерів(!).
Експерти банку відзначають, що, «враховуючи втрату працездатного українського населення через низьку народжуваність, а також через масову еміграцію в інші країни, скоро нікому буде працювати».
Відповідно до даних наведених СБ: «... з України щорічно виїжджають близько 80 тисяч осіб, а всередині України не вистачає робочої сили».
Непокоїть СБ і ще одна ситуація, про яку також «скромно» мовчать, і на яку ніяким чином не звертають уваги «всередині» країни: «...Тривалість життя українських чоловіків становить близько 60 – 65 років, а жінок – 72 – 73 роки».
Експерти кажуть, що для запобігання демографічної кризи, необхідно, щоб українки народжували як мінімум по 2 – 3 дітей.
ЦИТАТА:
«...Підвищення тарифів зумовила критична ситуація з компенсаційними виплатами за перевезення пільговиків. Так, за 2013 рік Одеська залізниця перевезла близько 3 млн. пасажирів пільгових категорій на суму майже 31 млн. грн., натомість отримала компенсацій лише у сумі 17,5 млн. грн., тобто 57% вартості перевезень...».
Отже, держава у черговий раз відмовилася від своїх зобов'язань і переклала їх на плечі працюючих громадян. Фактично вона підтверджує те, що нездатна забезпечувати соціальний захист населення.
Для того, аби не дратувати тих, хто поки ще працює, у голос не говорить, що внаслідок розкрадання бюджету держава (її керівники) чим далі, тим більше перекладає проблеми, які повинні її цікавити у першу чергу (щодо захисту нормального життя громадян) – на плечі самих громадян.
Зрозуміло, що якщо хтось із високих владних кабінетів озвучить суть справи, то це може викликати у громадян не тільки незадоволення але й протидію. А тому, аби цього не сталося, проблеми тихесенько перекладають на плечі громадян – відволікаючи їхню увагу на інші фактори.
Маніпуляція (ілюзіонія)
Вміння майстерно відволікати увагу від головного, це майстерність, яку набувають тільки з роками.
Минулого тижня, під час засідання Парламенту, в.о. Міністра оборони України пан Михайло Коваль поскаржився з трибуни на те, що рішенням Антимонопольного комітету України було призупинено рішення МО про закупку за державні кошти бронежилетів.
Голова ВРУ, пан Турчинов реагував більш ніж емоційного. У «праведному» гніві, із перекошеним від люті обличчям, він тут же дає доручення Генеральному прокуророві – не просто покарати винних у тому, що АМКУ заблокувало торги, а навіть провести арешти: «Я прошу генерального прокурора прямо сьогодні провести перевірку! Прямо сьогодні заарештувати того, в Антимонопольному комітеті, хто в цих умовах скасовує рішення про закупівлю бронежилетів! Прямо сьогодні заарештувати!».
На те, що такі заяви одного з керівників держави підпадають під ознаки дії однієї з кримінальних статей, ніхто знову не звертає увагу!
А може панові Турчинову (з висоти пасторського розуміння) треба було б для початку запитати: а чому саме АМКУ заблокував торги? А може там є якісь порушення? А може це чиновників Міністерства оброни треба карати, через те, що там продовжують розкрадати бюджетні кошти?
Ні, ми знову зіграли у «доброго» дядечку, який на очах всієї країни (теле- та радіотрансляції) стоїть на сторожі: «Покарати!». Прокуратура відрапортувала того ж таки дня (там теж люди, і теж, хочуть сидіти при посадах та дохідних місцях): «Справу відкрито!».
«По результатам проверки, проведенной главным управлением защиты прав и свобод граждан и интересов государства, противодействия коррупции и преступности в сфере транспорта Генеральной прокуратуры Украины, открыто уголовное производство по факту незаконного приостановления закупки за государственные средства бронежилетов должностными лицами Антимонопольного комитета Украины», - говорится в сообщении.
Как отмечает ГПУ, своими действиями указанные служащие создали угрозу национальной безопасности и обороноспособности страны, а также причинили существенный вред интересам государства через подрыв авторитета Антимонопольного комитета.
Сведения об указанном уголовном правонарушении внесены в Единый реестр досудебных расследований по ч.1 ст.364 Уголовного кодекса Украины (злоупотребление властью или служебным положением). Начато досудебное расследование з посиланням на прес-службу ГПУ.
Повідомляє «КиевВласть» з посиланням на прес-службу ГПУ.
Зверніть увагу, як швидко «відпрацювали». Засідання ВРУ відбувалося вранці, виступ в.о. міністра приблизно об 11.30, а вже о 17.52 інформаційні портали розповсюджують інформацію прес-служби. Так би шукали справжніх злочинців, які дивним чином за 10 хвилин до їх звинувачення у державній зраді зникають за кордонами.
ЦИТАТА:
«...Високий рівень збитковості приміських перевезень не дає можливості залізничникам в повному обсязі виконувати оновлення рухомого складу, підвищувати комфортність і якість обслуговування пасажирів».
Отже, все робиться заради нашого з вами комфорту. Виявляється, що ціни ростуть чи не на наше з вами прохання...
Сергій ОСОЛОДКІН
