На Херсонщині все ніяк не можуть «попрощатися» із райдержадміністраціями та райрадами, ліквідованими у процесі адміністративно-територіальної реформи.
Формально їх не стало більше року тому, але три чверті з них досі продовжують фігурувати у різноманітних державних реєстрів та обліках, збиваючи люд з пантелику. І скільки ці «невмирущі» контори залишатимуться у такому вигляді, ніхто не може прогнозувати.
Папери «їсти не просять»
- Аби зняти установу з обліку, у неї повинні бути закриті рахунки, сплачені працівникам зарплати тощо. Ліквідаційні комісії мають надати з цього приводу всі документи, які ще належить перевірити. Ситуація ускладнюється тим, що в райдержадміністраціях було чимало відділів та секторів із статусом самостійної юридичної особи, що також вели певну господарську діяльність. Відтак, рішення про припинення цих юридичних осіб є, але власне припинення поки що немає. Податківці намагаються максимально це прискорити, але не поспішають у ліквідаційних комісіях. Там міркують, що папери «їсти не просять», витрат на утримання комісій немає, тож і потреба чимшвидше завершувати справу нібито відсутня, - пояснює виконувач обов'язків начальника Головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та Севастополі Ігор Клим.
З-поміж «невмирущих» РДА та райрад краю багато тих, які влилися до складу Херсонського району - одного з п'яти в області. От що з приводу затягування з ліквідацією розповів власкору «Голосу України» голова Херсонської РДА Михайло Линецький: «Формування Херсонського району завершилося тільки в квітні минулого року, одним з останніх в Україні. Відповідно, роботу з ліквідації «укрупнених» Білозерського та Олешківського районів почали тільки в травні. До того ж, завершенню ліквідації у тих же Олешках перешкоджають невирішені питання по фінансових зобов'язаннях перед підрядниками, а також кілька судових процесів із вивільненими працівниками. Все ж сподіваюся, що в березні цього року проблему вирішимо».
Якщо поглянути глибше
Власне кажучи, у мешканців Херсонщини є сумніви стосовно доцільності існування і «нових» районів як таких. Адже в них - ані повноважень, ані майна, а бюджети є не більше, ніж «бюджетами проїдання».
Факт. Ось, приміром, бюджет Каховського району області на 2022 рік (дані фінвідділу тамтешньої РДА). Усіх доходів - 2 мільйони 8 тисяч гривень. З них на оплату праці співробітників апарату - 1,93 мільйони гривень. На енергоносії - ще 60 тисяч (вони дорожчають, тому й більше може знадобитися). Ще 20 тисяч гривень - інші витрати. У «сухому залишку» нічого!
Не дивно, що і прості обивателі, й експерти дедалі частіше піднімають питання: а для чого взагалі існують ті районні чиновники, котрі не мають жодних повноважень і ніякої відповідальної роботи не виконують, а натомість отримують добру платню «за ніщо»? Чималі гроші, фактично, забрали в територіальних громад, які вже напевно знайшли б можливості інвестувати їх у соціальні проекти, розвиток інфраструктури і так далі.
Доцільність існування таких утворень поставили під сумнів, зокрема, учасники «круглого столу» з проблем децентралізації, організованого Причорноморським центром політичних та соціальних досліджень». Ось - виступ на ньому депутата Херсонської облради Дмитра Бутрія.
Цитата. «Стара управлінська система в Україні справді не відповідала ні реаліям сьогодення, ні розвитку держави, ні міжнародним хартіям. Але й районні ради сьогодні - це атавізм, який не несе ніякого економічного, корисного навантаження. Зарплату їх працівники отримують ні за що. Я сам починав з депутата сільради і зі свого практичного досвіду бачу: райрада - це непотрібний посередник, який просто проїдає фінансові ресурси. Між тим, безпосередньо у громадах гостро не вистачає кваліфікованих управлінських кадрів». (З виступу Дмитра Бутрія на засіданні «круглого столу).
Сергій ЯНОВСЬКИЙ
