У Херсонському обласному центрі народної творчості виготовляють дідухи

Херсон, дідухи, творчість
Двадцять дідухів, виготовлених майстрами територіальних громад Херсонщини, представлені зараз у світлиці обласного центру народної творчості. Містяни можуть навчитися виготовляти цей різдвяний атрибут власноруч.

Дідух був головною прикрасою української оселі до того, як почали використовувати ялинку. Зараз ця традиція повертається, говорить Наталія Вигоднер, начальниця інформаційного відділу центру. За її словами, багато херсонців уже побували на майстер-класах.

"Ялинки не було, не було традиції ставити ялинку, вона прийшла за епохи Російської імперії Петра 1-го. Українці завжди ставили снопа. Обжинкового або зажинкового – це перший або останній сніп, який збирали у хліборобському році. І він символізував собою багатство, достаток, наше коріння. Предків, і тому і назва тут – дідух – дідів дух", - каже Наталія Вигоднер.


Традиційний дідух - це житній чи пшеничний сніп. Сучасні дідухи роблять невеликими, щоб можна було поставити їх на різдвяний стіл, говорить майстриня Таїсія Бецун. Сама вона виготовляє дідухи протягом трьох років та навчає цьому мистецтву усіх охочих.

"В дитинстві я знала, ще бабуся розповідала, що в них була традиція, вони клали солому під скатертину на столі, а в більш дорослому віці дізналася, що дідух символізує діда, а солома під скатертиною – бабу. Це як – чоловіче і жіноче, як створення світу. І тому в більш дорослому віці я почала вивчати для себе. Зараз я знаю, з чого він виготовляється. Що це таке наше традиційне. І повинні ми його відроджувати і своїм дітям розповідати", - розповіла майстриня.

Дідух був не тільки прикрасою оселі, а й символізував духовні цінності кожної родини, говорить Таїсія. "Це також має свою символіку, ніжки ми зараз будемо робити нашому дідуху. Це означає підземний світ, а зернятка – шапочка символізує небесний світ, віт богів", - говорить Таїсія Бецун.

Херсонка Уляна прийшла на майстер-клас. За її словами, піде на Різдво до своєї прабабусі, разом зустрінуть Різдво, та прикрасять будинок таким дідухом, який вона зробила своїми руками.

Це літо було досить вологим, говорить майстриня, тому заготовлювати матеріали для дідухів було не просто. Окрім жита та пшениці використовували кукурудзяне листя, сухоцвіти та рис – рослини, притаманні півдню України.

© 2022 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів