Івано-Франківське диво: як маленьке місто стало меккою туристів та програмістів

Диво, мекка, туризм
У серії матеріалів “Стратегія. Урбаністика. Розвиток” продовжуємо розповідати про міста, які завдяки довгостроковим стратегічним планам міста змогли досягнути економічного розквіту.

У 2017 році в Івано-Франківську створили Стратегію міста до 2028 року, в якій визначили пріоритетний напрямок — “місто підтримки інвестицій та розвитку бізнесу”. Зокрема, у ній врахували розбудову бізнес-інфраструктури, розвиток малого та середнього підприємництва, залучення інвестицій, розвиток пріоритетних сфер економіки міста і розвиток туризму.

Цього року Івано-Франківськ зайняв третю сходинку у рейтингу найкомфортніших міст України від Міжнародного республіканського інституту (IRI). Мешканці говорять про нього як про безпечне, красиве та екологічне місто. Крім того, Франківськ за темпами будівництва житла займає перші місця у країні — у місто охоче переїжджають люди з інших регіонів.

Його досвід унікальний, однак він може слугувати прикладом для багатьох інших українських міст, зокрема з нашим містом. Франківськ і Херсон мають подібний рекреаційний та історико-культурний потенціал. Обидва міста тривалий час дещо залишалися в тіні своїх більш привабливих для гостей сусідів. Але нині вони активно використовують власні ресурси задля покращення умов життя для своїх мешканців.

Відповідь криється у діалозі та співпраці бізнесу, містян і органів місцевого самоврядування. Після Революції Гідності в місті з’явилася громадська організація, яка почала об’єднуватизосереджувати навколо себе небайдужих жителів міста. Згодом вона переросла у благодійний фонд, започаткувала конкурс архітектурних проєктів, взялась впроваджувати мобільність і турбуватись про велодоріжки. Таке залучення громади до розбудови міста швидко дало позитивні результати.

Спочатку в Івано-Франківську створили громадський ресторан. Прибуток ресторану йде тільки на реалізацію громадських проєктів міста. Його засновниками стали сто соціально активних людей, що об’єднані ідеєю якісного розвитку міського простору.

Згодом середовище, яке сформувалося навколо активної громади, переросло у сильну згуртовану групу містян. В Івано-Франківську започаткували серію проєктів, що формують сучасний дизайн-код міста — це вивіски у єдиному стилі, мурали на стінах, спортивні фестивалі, мистецькі заходи, та освітні програми.

Поліпшилася в місті і інфраструктура. За останні роки комунальне підприємство "Електроавтотранс" поповнилось новими і вживаними автобусами та тролейбусами. В місті діє електронний квиток. Йде активна реконструкція дворів, доріг, парків та скверів.

Івано-Франківськ за останні роки став визнаним туристичним центром України. Допомагає в цьому фестивальна культура. Тут існував фестиваль сучасного мистецтва "Porto Franko", який перетворював місто чи то на морський порт, чи то на аеропорт.

Популярними є "Карпатський простір", де популяризують культуру Карпат чи традиційний фестиваль "Свято Ковалів", під час якого для міста роблять ковані скульптури. Увагу туристів привертає освітлення історичних будівель та пам'яток, у 2016 році відкрили оглядовий майданчик на міській ратуші.
Віднедавна Івано-Франківськ розвиває активно економічний сектор. У 2020 році тут відкрили Індустріальний парк європейського зразка на території колишнього Арматурного заводу. В ньому вже запрацював новий завод із виробництва автоцистерн.


Жителі особливо пишаються новим проєктом інноваційного центру, розташованого на території раніше закинутого заводу “Промприлад”. Ідея його створення з’явилася, коли містяни і провідні діячі міста почали говорити про те, що потрібне місту, а що вкрай необхідне. Завод почали реконструювати у 2017 році. Тоді він розвивався як майданчик для комунікації, освіти, співпраці державного сектору, громадськості та бізнесу.

Сьогодні “Промприлад” працює на перетині чотирьох напрямів розвитку Івано-Франківщини: нової економіки та урбаністики, сучасного мистецтва та неформальної освіти. Зараз у проєкті функціонують 25 організацій і компаній-резидентів. А територія сягає понад 1,7 тис. квадратних метрів.

Згідно з інвестиційним планом до 2024 року, у проєкт планується залучити понад 700 млн грн, поступово переобладнати 4 будівлі заводу, побудувати два новітні корпуси та створити парк.

“Промприлад” має свій урбаністичний фестиваль — “Сеанс Міського Сканування”, який щороку проводить воркшопи, ініціює резиденції, події та навчання для містян. Цікаво, що в рамках урбаністичної лабораторії спільно розроблені ідеї стають реальними. Наприклад, минулого року фестиваль зробив пірс для спуску до озера.

“Промприлад.Реновація” — один масштабний проєкт спільної дії міської влади, бізнесу та громадського сектору. Він втілив стратегічні цілі міста. Тут і модернізація комунальної інфраструктури міста, і розвиток інфраструктури дозвілля та відпочинку. А головне, він зібрав у місті активну громаду, залучену в процеси змінотворення.

Об’єднавши бізнес, містян і органи місцевого самоврядування, Івано-Франківськ зміг стати комфортним містом, як для туристів, так і для його жителів. Щоб продовжувати цю роботу, у Івано-Франківську анонсували написання Стратегії міста до 2030 року.

Нині він продовжує активно реалізувати свій потенціал, презентуючи як багату історичну спадщину, так і створюючи нові можливості для містян. Організація різноманітних культурних, освітніх і бізнесових подій надає громаді поштовх для подальшого руху вперед.
Перетин минулого та сучасності притаманний і нашому місту. Херсон також може активно використовувати свій історико-культурний та економічний потенціал. Одним із успішних проєктів останніх років тут стало створення простору Urban Сад. Він також об’єднав небайдужих мешканців, бізнес та владу. Простір став своєрідною точкою відліку в культурно-мистецькому житті Херсона. Крім того, він став своєрідним майданчиком для подальших ініціатив з розвитку міста.
Щоб зробити наше місто сучаснішим та комфортним, Херсонська міська рада також ініціювала написання Стратегії розвитку Херсонської міської територіальної громади до 2030 року. Цей документ має допомогти чітко спрямувати зусилля громади на розвиток міста на найближчі 9 років.

У Стратегії розвитку Херсону визначили шість напрямків. Це економічний розвиток; диджиталізація та ІТ-технології; інфраструктура та ЖКГ; містобудування; медицина, освіта і наука; та інклюзивність публічних послуг. І яким буде кінцевий документ, залежить від нас самих.

Поділитися своїми ідеями може кожен житель міста, заповнивши коротку анкету на сайті Херсонської міської ради. https://bit.ly/3uUVEOA

Розробка Стратегії розвитку Херсонської міської територіальної громади до 2030 року стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Херсонська міська рада реалізує ініціативу створення Стратегії за підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні» та у співпраці з Харківським національним університетом міського господарства імені О.М. Бекетова.




© 2022 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів