У Херсонському університеті розвивають перспективну галузь

херсон, університет, бджільництво
Напевно, немає такої людини, яка б не знала про цілющі властивості меду та цінної бджолиної продукції – прополісу, маточного молочка, воску, перги, бджолиної отрути, обніжжя тощо.

Ще з давнини їх застосовують для зміцнення організму, профілактики та лікування різних захворювань. До того ж не можна переоцінити користь бджоли для усього живого на планеті. Насамперед від бджільництва залежить рослинництво й тваринництво, адже існуванню та розмноженню рослин, підвищенню врожайності завдячуємо цим працьовитим комахам.

Будучи найчисельнішою групою опилювачів екосистем, головна функція бджіл – запилення рослин, що є ще важливішим, ніж весь зібраний мед. Свого часу Альберт Ейнштейн говорив: «Через 4 роки після загибелі останньої бджоли – загине людство».

Свою сучасну форму бджільництво набуло в XIX сторіччі – після винаходу рамкових вуликів і медогонки нашим співвітчизником Петром Прокоповичем. Згодом ця галузь сільського господарства перетворилася на високозатребувану. У світі Україну визнають як батьківщину галузі бджільництва – майже 200 років тому саме тут була створена перша школа пасічників.

Впродовж останніх років значними темпами нарощуються обсяги вітчизняного виробництва. На сьогодні наша країна є лідером серед європейських виробників і входить до ТОП-10 найбільших світових експортерів продукту, виробленого бджолами. Отож попит на кваліфікованих фахівців цієї галузі є нагальним і буде тільки зростати.

Саме тому багато наполегливої кропіткої праці приділяють підготовці такого роду спеціалістів науково-педагогічні працівники Біолого-технологічного факультету Херсонського державного аграрно-економічного університету за спеціальністю 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва».

За підтримки керівництва черговим кроком у розвитку даного напряму стало відкриття цього року на базі ХДАЕУ інноваційної лабораторії виробництва меду та продуктів бджільництва. Окрім вищезазначеної спеціальності, нова лабораторія забезпечує викладання дисциплін «Виробництво меду та оцінка його якості» на спеціальності 181 «Харчові технології».

«На сьогоднішній день сучасна освіта – це не лише її якість, набуття знань в аудиторіях, а й базис для практичної підготовки, – зазначив у розмові з “Гривною” ректор університету, доктор економічних наук, професор Юрій Кирилов. – Протягом останніх років ми намагаємося щорічно відкривати 1–2 такі лабораторії. І ця не є виключенням. На базі нашої сучасної лабораторії здобувачі освіти під час занять мають можливість опановувати первинні практичні навички в даній галузі знань і потім вже вдало їх адаптувати під час проходження практики на виробництві й, безперечно, в своєму майбутньому професійному зростанні».

Нова лабораторія оснащена передовим необхідним обладнанням, завдяки якому здобувачі освіти можуть повністю відпрацьовувати цикли виробництва бджолиної продукції, – демонстраційним вуликом. Також – мікроскопом, спеціальним захисним одягом і сучасним інвентарем, який розподілений і на робочих місцях, і на стендах за кожним напрямком роботи. За допомогою демонстраційного вулика здобувачі протягом весняно-літнього періоду можуть слідкувати за біологією бджолиної сім’ї. Під час лабораторних занять майбутні пасічники під мікроскопом ознайомлюються з будовою комахи, опановують сучасні прийоми розмноження та утримання бджолиних сімей, вчаться самостійно майструвати бджолину рамку, навощувати її штучною вощиною, поповнювати й прикріплювати вощину до рамки, щоб використати її для вулика. Значна увага приділяється й дослідній роботі. Здобувачі не лише вивчають особливості виробництва продуктів бджільництва, а й проводять різноманітні дослідження, як-от, наприклад, виконання аналізів якості меду – визначають натуральність продукції згідно з державними технічними умовами. Вчаться виявляти фальсифікат.

«Після отримання базових знань і практичних навичок у новій сучасній лабораторії, пройшовши практику на передових пасіках, з якими налагоджено тісний зв’язок (фермерські господарства “Два князя”, “Таврійський пасічник”, пасіка Артема Заліцаєва – до речі, колишнього випускника ХДАЕУ), упевнена, випускники нашого факультету стануть затребуваними фахівцями та зможуть обрати будь-який напрямок у галузі бджільництва, – зазначає Олена Ведмеденко, завідувач кафедри технології виробництва продуктів тваринництва, кандидат с.-г. наук, доцент. – Ця галузь є однією з найперспективніших в Україні, особливо на Херсонщині. Адже в нашому регіоні є всі необхідні умови для її розвитку – вигідне географічне положення, належні природно-кліматичні умови, достатньо рослин-медоносів у степах і лісах. Взагалі, якщо займатися бджільництвом, то є можливість збільшувати самозайнятість населення й розбудовувати сільську місцевість».

Тож залишається побажати успіху в розвитку надалі не лише університету, а й бджільництву загалом.

© 2021 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів