В Херсонському обласному краєзнавчому музеї представлено унікальний екземпляр: чучело сайгака, передане в дар Херсонському музею засновником заповідника Ф.Е. Фальц-Фейном у 1905 році («Екземпляри походять із зоологічного саду в Асканії-Нова»).
Цю тварину можна вважати унікальною: з'явилася 50-70 тис. років тому, застала епоху мамонтів і дожила до наших днів. Колись на просторах Євразійського континенту, від Сибіру й до берегів Атлантичного океану, мешкала антилопа сайгак. Але, на жаль, сьогодні вид вважається зникомим.
За розмірами сайгаки як домашні вівці, їхня вага – від 20 до 50 кг. Вони використовують найшвидший і енергетично найекономніший алюр – інохідь, при цьому тазо–стегновий суглоб задньої ноги рухається наче маятник, тому м’язам напружувати не доводиться і сайгак може долати довгі відстані не втомлюючись.
Завдяки своєму носу, схожому на хобот, тварина має вельми екзотичний вигляд. Такий ніс відіграє роль респіратора під час швидкого і тривалого пересування.
Особливою цінністю сайгака, на його біду, є витончені, ліроподібні, напівпрозорі роги, які мають лише самці. Приготовлений з рогів сайгака порошок широко використовується в традиційній китайській медицині.
Біосферний заповідник "Асканія-Нова" займається розведенням сайгаків з 1979 року. До речі, сайга була першою копитною твариною, завезеною в Асканію-Нова в 1887 році засновником заповідника Ф.Е. Фальц-Фейном.
У музеї експонується чучело сайгака, передане в дар Херсонському музею засновником заповідника Ф.Е. Фальц-Фейном у 1905 році («Екземпляри походять із зоологічного саду в Асканії-Нова»).
