Херсонці побачили "чуваків, які не святкують"

До Херсона завітав фестиваль театрів «Молоко». І розпочався з вистави театру «Ампулка» – «Чуваки не святкують, або Ukrainian». Ця робота народилась у січні цього року і наше південне місто стало восьмим, де глядачі змогли її побачити.

На сцені – мінімум декорацій, окрема увага приділяється проєктору. Сама сценографія продумана таким чином, аби виставу можна було зіграти де завгодно – у театрі чи бліндажі. Через карантин виставу ще не возили на передову. Але це в планах. До того ж на покази запрошують багато тих, хто війну бачив на власні очі.

Заслужений журналіст України, волонтер, відомий режисер Руслан Горовий є автором творів, за якими зробили виставу і виконавцем головної ролі. Попри те, що митець не має професійної акторської освіти – на таку авантюру, каже, погодився і поставився відповідально.

У центрі сюжету не сама війна, а життя одного українця. За п’єсою, в якій вибрано найцікавіше з понад десяти оповідань Горового, десь на березі Атлантичного океану зустрілися українець з американцем, останній про Україну майже нічого не знав. Окрім стандартного набору – борщ, Шевченко, Кличко.

І в них розпочалася тривала розмова зі спогадами українця про дитинство та юність в Конотопі, про Майдан, який ідейно роз’єднав чоловіка з багатьма людьми, у тому числі із коханою. Вона поїхала працювати журналісткою, прославляючи окупантів.

У діалозі – спогади про війну на Сході країни, про друга дитинства головного героя на прізвище Миротворець, який загинув від рук бойовиків.

За 1,5 години ти ніби встигаєш подивитись на життя нашої країни від глибоко «совка» до сьогоднішніх реалій. І, можливо, зрозуміти, чому у «руського міра» так багато ідейних послідовників в нашій країні.

У виставі майже 10 дійових осіб, але акторів двоє – Руслан Горовий та артист Одеського театру імені Василька Дмитро Усов. Артисти майстерно перетворювались то у бабу Маню, то у «реальних пацанчиків», і навіть у голуба. Усі персонажі мають реальних прототипів.

Увесь біль та радість супроводжувались авторськими піснями у виконанні самого Руслана Горового.

Над виставою працювали: режисер Максим Голенко, продюсер Михайло Бондаренко, сценографка Олеся Головач, художник Нікіта Тітов.

Визначити конкретний жанр цієї вистави майже неможливо. Бо тут і про серйозне - спогади про радянські часи, про насадження українцям комплексу «молодшого брата», про засилля усього російського, про війну на Сході України. І про комедійні ситуації із життя невеликого містечка, кохання та «честь пацана». Сміх і сльози, жах і радість переплелись. Як у житті. Кожен знайде щось своє.

До речі, херсонці зможуть подивитись «Чуваки не святкують, або Ukrainian» ще раз у вересні – у рамках міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії».