Херсонський театр представив унікальну виставу

Херсон, театр, вистава
Шприци розкидані на підлозі, вони ж стирчать зі спинки стільця. Це реквізит для нової вистави. Креативний режисер Сергій Павлюк знову шокував неприкритою, жорсткою правдою, нагадуючи, що театр це не завжди камерність і свято.

Стається, що він оголяє найнеприємніші сторони нашого життя, видаючи те, чого глядач аж ніяк не чекав. «Моя хата скраю» — на сцені під дахом у Херсонському академічному музично-драматичному театрі ім. М. Куліша відбулася прем’єра раніше анонсованої вистави.

З огляду на провокативність вистави, показ, які зазвичай відбуваються для колективу театру, тоді зробили відкритим. Режисер не приховував – хотів подивитися, як глядач сприймає важку, болючу для суспільства тему й нестандартну подачу.

У центрі «Моєї хати скраю» — проблема наркоманії, яка з кожним роком в Україні набуває все більшого масштабу. І коли ледь не на кожному паркані «реклама смерті», яку курять, п’ють, вводять у вену, і це передусім вербує молодих і здорових, мовчати не може й мистецтво. Херсонський театр ім. М. Куліша та Міжнародна антинаркотична асоціація створили вже другу постановку про наркозалежність та її наслідки.

І якщо попередня була моновиставою, в якій зіграв колишній наркозалежний, то в нинішньому проекті задіяні професійні актори. Спектакль створено у формі ток-шоу, де є місце інтерактиву з глядачами. Відчувається повний ефект присутності – ти ніби й дійсно в студії рейтингового проекту одного з центральних телеканалів, сидиш і слухаєш чують моторошну історію. А в центрі ток-шоу, яке так і зветься – «Моя хата скраю», — історій три.

Сюжетами, взятими з життя, діляться запрошені гості – батьки наркозалежних. Світлана Журавльова, Віктор Овсієнко, Ольга Пасько зображують людей, у родини яких постукала біда – сини пішли не тією стежиною, вже перетворившись на маргіналів. Натомість кожен із них вважає, що кровинку загубила погана компанія. І ой як важко визнати, що не той вибір чадо зробило самостійно, ба більше – через недогляд люблячих батьків…

-Вистава, як дитина. Вона народжується, її треба одягати вмивати і т.д. принципі, завдяки практиці здачі вистави, коли до прем’єри залишається місяць і більше, надає можливості. Ти спокійним оком, без кіпішу, можеш зробити краще. І, якщо ви помітили, у першому варіанті не так сміливо було подано акторами.

Те, що сьогодні видала Олена Пасько, було неймовірно круто. Світлана Журавльова зробила все як завжди філігранно, але сьогодні, коли вона говорила, я плакав. Це унікальна здатність цієї актриси змушувати плакати, навіть чоловіків. Віктор Овсієнко – не скажеш, що переграв або недограв, його герой виглядав таким, як треба, — розповів Сергій Павлюк.

Герої ток-шоу – це люди різних типажів, залежно від виховання та способу життя. Об’єднує їх одне – наркозалежність дітей. Найколоритніший персонаж дістався Віктору Овсієнку. Чоловік грає типового жителя району на кшталт херсонської Воєнки. Характерні жаргон і поведінка цього учасника ток-шоу змушують вірити вже з появи героя у студії.

-Я в Херсоні живу майже 25 років. Бачив багато людей. Цікаві типажі є і в нас на Забалці. Є знайомі, які ледь не померли через наркотики і їх відкачували. Ви зрозумійте, я просто актор, який робить свою роботу. Але коли ще до прем’єри показали цю виставу школярам, вони були в захваті. Тобто, ми до них достукалися. Це головне, — розповів актор Віктор Овсієнко.

Створити повну атмосферу ток-шоу допоміг актор Олександр Мудрий. Із роллю ведучого сенсаційного телевізійного проекту він впорався блискуче, оскільки у схожому амплуа багато років працював у театрі. Гармонійно в програму-откровення про наркоманію вписується гурт «Єдинорожки». Всім відому пісню Братів Гадюкіних «Наркомани на городі» виконує головний диригент оркестру театру ім. М. Куліша Артем Філенко.

Розкривати все нові грані таланту в людях – фішка режисера Павлюка. Ну а найбільш моторошна інформація подається вустами експерта ток-шоу. Ним виступив керівник Херсонського осередку Міжнародної антинаркотичної асоціації Дмитро Костяков.

Залу після прем’єри глядачі залишають тихо, без звичних жартів і жвавих обговорень. Не той сюжет. Почуте й побачене сьогодні в театрі доведеться не раз прокручувати в голові, згадувати долі знайомих, яких спіткала наркозалежність. І, можливо, завдяки мистецтву, ще вдасться зберегти чиїсь життя…

Марина САВЧЕНКО
Фото автора.

© 2021 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів