Олешківські піски неподалік Херсона займають значну територію Таврії — понад 160 тисяч гектарів. Ukraïner розповів про унікальну напівпустелю, що дісталась нам у спадок від льодовиків.
Олешківські піски — це виняткова для півдня України природна зона, де можна побачити незвичайні екосистеми та рідкісні види рослин. Вивчення цих територій триває досі, а науковці продовжують робити відкриття.
Дослідники вважають ці піщані масиви напівпустелею, поява якої зумовлена природними процесами, а розвиток — господарською діяльністю людини. Так внаслідок танення льодовиків напівночі України, сюди були принесені масиви піску. Згодом, у ХІХ — першій половині ХХ століть, на цій території випасали овечі стада у сотні тисяч голів. Коли худоба виїла всю траву, піски почали рухатись, розширюючи загальну площу піщаних масивів. Через значну (як для пустелі) кількість опадів і особливий температурний режим ці території не можна класифікувати як пустелю.
Частину території займає військовий полігон, на якому у 2016 відновили навчання ЗСУ. Довкола полігону висадили кільце дерев шириною близько 3,5 кілометра, яке мало маскувати військовий об’єкт від сторонніх очей. Також це перешкоджало вітру розносити піщані маси далі (за одну ніч на городи сусідніх поселень могло навіяти до пів метра піску).
Природний парк «Олешківські піски» був заснований не так давно. Ідея його створення почала втілюватися в життя у 2007-му. Спочатку планували включити до парку землі загальною площею близько 46 тисяч гектарів. Та в заповідний фонд вдалося включити значно меншу територію. Перешкодами стали бюрократична тяганина та плутанина з документами. Так на сьогодні загальна площа — майже 12 тисяч гектарів.
На території пісків є дивовижне місце — Буркути. Це оаза, де збереглися ліси. Цікаво, що ясеневий ліс на півдні України можна побачити лише тут, а вік окремих дерев сягає 130−150 років. Крім цього, навесні тут можна спостерігати, як цвітуть декілька видів диких орхідей. Урочище багате на реліктові види льодовикового періоду: тут ростуть унікальні мохи, лишайники, папороті.
Іван Мойсієнко, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету вважає, що таким місцям туризм безперечно потрібен. Тим паче що відвідування національних парків є важливим елементом екологічного виховання.
«Для школярів одна поїздка в національний парк із цікавою екскурсією матиме набагато більший вплив, ніж сотні розповідей з картинками у класі», — каже Іван Мойсієнко.
Територія відкрита для туристів. Попри те що навколишня інфраструктура поки не ідеальна, парк має що запропонувати відвідувачам. Можна навіть прогулятися маркованими стежками та заночувати в наметі. Періодично до національного природного парку також прибувають наукові експедиції з-за кордону: з Європи, країн Азії чи Африки.
«Це місце ще не стало туристичною Меккою і поки має правильний баланс між рекреацією та охороною», — говорить доктор біологічних наук Олександр Ходосовцев.
Нагадаємо, Ukraїner — волонтерськ ий медіапроєкт, який у дослідницьких експедиціях відкриває справжню, несподівану, цікаву та автентичну Україну і презентує її у світі.
