У степи Херсонщини повернулися рідкісні звірята

звірі, заповідник, Гавриленко
Наукова сенсація: на Херсонщині виявили ціле поселення червонокнижних тварин, які тут понад чверть століття вважалися майже зниклими.

Усе вийшло випадково: їдучи у справах Новотроїцьким районом краю, директор заповідника "Асканія-Нова" на Херсонщині Віктор Гавриленко помітив, як ґрунтову дорогу раптом перебіг рідкісний бабак. Простеживши напрям його руху, досвідчений знавець дикої природи і надибав невеличку колонію цих крупних гризунів на двох стародавніх курганах неподалік один від одного. Вони облаштувалися за якихось п'ятсот метрів від берега Сиваша. Науковець нарахував там щонайменше сім нір, у яких гризуни мешкають родинами (в кожній може бути по 15-20 особин).

Звідки бабаки тут узялися, фахівці можуть лише здогадуватися. Адже на території Херсонщини колонії цих милих тваринок давно зникли через інтенсивне розорювання земель та збідніле різнотрав'я. А ще через не менш активне полювання, оскільки бабачий жир вважається цілющим для лікування туберкульозу, анемії та деяких інших важких хвороб. Винищують їх і ненаситні вовки, котрі на початку 90-х років минулого століття знову поширилися й загрозливо розмножилися у степу. Тож навіть у охоронній зоні заповідника "Асканія-Нова" нора бабаків залишилася однісінька!

За припущенням Віктора Гавриленка, бабаків завезло на Херсонщині якесь приватне мисливське господарство, маючи намір після розмноження використовувати їх як об'єкт для відстрілу. Але новосели із таким наміром щодо них були категорично незгодні. "Живі мішені" втекли подалі від людей із рушницями, знайшовши для своїх нірок віддалену й нерозорану місцину, порослу таким бажаним для них степовим різнотрав'ям. Ще й із можливістю оглядати довкілля з висоти кургану, щоб вчасно помічати небезпеку й ховатися під землю.

Хоч би як би там було, а любителі дикої природи раді, що бабаки повернулися в таврійські степи й успішно там розмножуються. Адже це ще один ланцюжок для зміцнення екологічної рівноваги. Науковці спостерігають за їх поведінкою, але зберігають у суворій таємниці точне місце розташування колонії. Вони побоюються, що в разі розголосу браконьєри, озброєні далекобійними гвинтівками із оптичними прицілами, прийдуть і знову винищать звірят до ноги. І ніяка славнозвісна обережність їм уже не допоможе.


Фото Віктора ГАВРИЛЕНКА
© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів