Весняного паводку на Херсонщині не буде

Херсонщина, паводки, Кіріяк
Ще не так давно мешканці міст і сіл у пониззі Дніпра на Херсонщині побоювалися весняних паводків. Адже висока вода й течія підтоплювала поля та дачі, руйнувала прибережні об’єкти.

А тепер ситуація змінилася настільки, що про паводок навіть мріють, такими вони стали рідкісними через нестачу тієї води. Та цьогоріч на нього можна не сподіватися: хоч снігів та дощів з початку року випало достатньо, надлишку води все одно немає. І якщо не буде паводку – нерест риби також виявиться менш успішним.

«Вільний обсяг Каховського водосховища зараз складає 0,53 кубокілометри. Відтак, близько десятої його частини залишається порожньою. І хоча талі води з верхів’я Дніпра ще надходять, максимум на що можна розраховувати – це на заповнення всього корисного обсягу. Тому скиди з греблі Каховської ГЕС також занижені: для березня норма повинна складата 1640 кубометрів на секунду, а насправді вони коливалися від мінімальних 563 куб/сек 3 березня до максимальних 1430 куб/сек 13 березня», — ділиться спостереженнями гідролог Каховської гідрометобсерваторії Євген Корецький.

Керівник обласного Гідрометцентру Юрій Кіріяк підсумував: потужного весняного паводку нині не варто очікувати ні в пониззі Дніпра, ні в басейні Інгульця. Для нього просто немає надлишку вологи. Натомість експертів значно більше турбує неможливість якісного та своєчасного моніторингу річкового дна.

Адже через зменшення течії що Дніпро, що Інгулець сильно замулюються. А в мулі накопичуються і різноманітні відходи людської життєдіяльності, і продукти розкладу водоростей тощо. Цю небезпечну тенденцію треба оперативно відстежувати, і повідомляти про появу загроз суспільству. Гідрометцентр просив обласну раду виділити триста тисяч гривень з місцевого бюджету для придбання човна та двигуна до нього, яким можна було б виїжджати для відбору проб з річкового дна. Отримали відповідь: такі витрати «недоцільні».

«Минулого року на Рибальчанському кар’єрі у мулі також накопичилися токсичні гази. Щойно їх «зачепили» земснарядом, і вони отруїли воду – загинуло близько двох мільйонів особин різних видів риби. А якби накопичення сірководню можна було своєчасно відстежити, такого замору не сталося б, і рибним запасам у пониззі Дніпра не завдали б таких колосальних втрат,– Тепер у нас знову намагаються зекономити на тому, на чому економити не можна. Недарма кажуть: скупий платить двічі», - розмірковує Юрій Кіріяк.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ
© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів