Сенсаційний винахід херсонських науковців

Сенсаційний винахід херсонських науковців
Біологічний пластик, який після використання повністю розкладається і при цьому дешевший від синтетичного матеріалу, виготовленого з нафтопродуктів, розробили та запатентували в Україні науковці Херсонського державного аграрно-економічного університету (ХДАЕУ).

Ще два роки тому доцент вузівської кафедри технологій переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, кандидат сільськогосподарських наук Ігор Чернишов експериментував з технологіями вирощування давно відомих їстівних грибів - глив. Органічний субстрат, що після цього залишався, використовував як природне паливо. Одного разу Ігор В'ячеславович приніс на кафедру брикет такого субстрату, і його колеги зауважили, що той сам собою набув форми поліна. Тут у колеги Ігоря Чернишова, також кандидата наук Максима Левченка, і народилася ідея: чому б не спробувати виготовлення з міцелію потрібних у побуті предметів?

До роботи залучили третього колегу - Геннадія Каращука. Й для початку стали підбирати матеріали під субстрат, аби вироби виходили легкими, але при цьому міцними й функціональними. Випробували деревну тирсу, лушпиння соняшнику, але «поза конкуренцією» виявилася звичайнісінька солома - озимої пшениці та ячменю. Грибний міцелій з двох спеціально відібраних штамів глив «охоче» виділяв ферменти, перетравлюючи цей матеріал в однорідну масу. Потім його висушують, для чого в штучних умовах потрібно кілька годин, а в природних - п'ять-сім днів. І готово!

- З нашого біопластику виходить гарний утеплювач, схожий за властивостями з пінопластом, чудові кашпо та абажури для ламп, навіть садові меблі. Вони витримують яку завгодно температуру в мінусових чи плюсових діапазонах, окрім температури горіння, звичайно. Єдине, чого наш винахід не любить, то це підвищеної вологості. Якщо вона сягає 70 відсотків, вироби руйнуються, або ж на них можуть і гриби вирости, - зауважує кандидат сільськогосподарських наук Ігор Чернишов.

- Натомість його перевага в тому, що він уп'ятеро-вшестеро дешевший від синтетичного пластику і може служити так само довго. Зате ж синтетика розкладається більше ніж за сто років, а наш біопластик - за якийсь місяць перетворюється на стовідсотковий компост, як опале листя. До того ж ніяких тобі токсичних відходів, що можуть отруювати землю, повітря і воду.

Дешевий, доступний та дружній до навколишнього середовища біологічний пластик з Херсона ще чекає свого інвестора, котрий налагодить серійне виробництво товарів ширвжитку чи будматеріалів з нього.

А поки що університетські науковці самі прикрашають свою кафедру дрібничками з нього. Виходить симпатично і без зайвих витрат: адже солома в нас поки що не дефіцит.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ

На знімках: винахідники «грибного» біопластику з Херсона (зліва направо) Максим Левченко, Ігор Чернишов та Геннадій Каращук; вироби з біопластику нічим не гірші за аналоги з пластику звичайного.
© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів