Як виживають лісгоспи Херсонщини

Як виживають лісгоспи Херсонщини
П’ятий рік не фінансується галузь лісового господарства на Херсонщині. Через брак грошей звільняються фахівці, немає можливості оновити техніку для гасіння пожеж і відновити вигорілу територію.

Значна територія лісу була знищена і пожежею 2007-го року. Після пожежі заліснено 90 відсотків території…

На сьогодні заліснено 90 відсотків ,- говорить головна ліснича Олешківського лісомисливського господарства Марія Глод. Розсаду вирощували самі: "Раніше створювались 350-370 гектарів нових лісів на території держлісфонду. Цього року лише 36 гектар, минулого року 80-100 гектарів – це, не ті обсяги для заліснення".

Ліси мають захищати природу, але зараз їх висаджують менше. Ще 5 років тому висаджували більше тисячі гектарів на рік, цьогоріч - у десять разів менше. Вже 5-ий рік на ведення лісового господарства у південних областях держава не дає грошей. Лісгоспи виживали за рахунок фінансової допомоги своїх колег із західних областей.

На 2019 рік вдалося отримати кошти зі спецфонду Державного бюджету, але цього не вистачає, - наполягає начальниця обласного управління лісового та мисливського господарств Тетяна Касіч: "По спеціальному фонду цього року нам заплановано виділити 55,5 млн. гривень. На даний момент ми отримали 100 % на 1 жовтня фінансування, але це складає менше 50 % мінімальної потреби".

На Херсонщині немає лісів промислового призначення. Місцеві лісгоспи можуть продавати деревину здебільшого від санітарних вирубок, а це – дешеві дрова. Лісові масиви є рукотворними і висаджені, щоб закріплювати піски. Програму розвитку лісового господарства і захисту лісів в області прийнято.

Але голована ліснича Олешківського господартва Марія Глод каже, що та є лише на папері, хоча на неї передбачено 158 млн 760 тисяч гривень: "Програма розроблена на 4 роки, тобто на період з 2017 - 2020 роки. Зараз саме останній рік дії програми, але жодної копійки по програмі не виділено".

Ні в обласній державній адміністрації, ні в обласній раді нам ситуацію не змогли прокоментувати з різних причин. За словами помічниці лісничого, цьогоріч продали 242 тисячі сіянців сосни кримської.

З Олешківських саджанців висадили ліси на Харківщині, Кіровогращині, в Черкаській і Миколаївській областях. Помічниця лісничого Галина Тищенко каже, зароблених грошей бракує, а через малі зарплати кваліфіковані працівники звільняються: "Їм треба дітей годувати. Я то вже людина доросла, в мене діти дорослі , в мене син заробляє. На худий кінець, він може мені допомогти матеріально, а тим людям простим, в яких діти ходять до школи чи десь вчаться, яким треба багато коштів платити за навчання, то звичайно без зарплати як їм обійтись. Тим більше, вони тут копійки заробляють", - каже Марія Глод.

Михайло Литвинову 63 роки. Більше 40 років пропрацював лісівником. Приїхав на Херсонщину з Волноваського району Донецької області: "Мій брат у шахті заробляв 400 рублів (радянських) у місяць, а я заробляв 80 у місяць – це у 5 разів менше, але я знав, куди я йшов. У мене до цього болить душа. Ті, хто робили до нас, ті хто роблять з нами, вони посадили цей ліс. Вони його виростили. Вона дбали про нього. Наше завдання - його зберегти. Для збереження потрібна допомога держави. Потрібно вчити населення, не тільки лісівників. Ви самі бачите, з лісу зробили смітник. Кожен хоче собі щось втягти, ніхто не приносить".

В автопарку лісової пожежної станції Олешківського лісомисливського господарства машинам більше 30 років.Тут є ГАЗ-66, який згорів під час гасіння пожежі у Корсунському лісництві Каховського лісгоспу, - говорить пожежний рятувальник Андрій Хлєбніков, та власними силами працівники змогли його відновити: "Немає звідки. Було б добре, якщо хоча б було фінансування на ремонт".

Є у лісомислисвького господарства і 3 телевізійні системи спостереження. На моніторі операторка може побачити Олешківське, Раденське, Костогризівське лісництва. При появі диму картинку можна наблизити та роздивитись, визначити координати, де саме є загорання, щоб направити туди пожежний автомобіль.

"Площа підприємства наразі - 64 тис.300 гектарів. Це досить велика площа і оглянути з 3 камер і визначити місце загоряння нереально. Наразі треба придбати ще 2 камери. Одна камера орієнтовно коштує мінімум 175тис. грн. У нас на підприємстві, звичайно, таких коштів немає" - розповідає головна ліснича Олешківського лісомисливського господарства Марія Глод.

Ще одна проблема – браконьєри. Але директор Олешківського лісомисливського господарства Андрій Смічик наполягає, що цьогоріч їх поменшало, територію охороняють рейдові бригади: "По кількості, минулого 2019 року було 174 випадки незаконної порубки деревини, цього року ми маємо тільки 67 випадків. Якщо взяти по сумі збитків, то минулого року було нанесено збитків на суму 6 млн. 400 тис.грн., цього року 1 млн. 700 тис.грн. збитків".


За матеріалами Суспільне. Херсон
© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів