Херсонський художній музей підготував онлайн виставку творів Марії Несторівни Шнайдер-Сенюк - майстрині гобелену, живописиці, поетеси.
Про те, що художній текстиль може бути таким незвичним, на Херсонщині стало відомо завдяки творам Марії Шнайдер-Сенюк, - розповідає мистецвознавиця Владислава Дяченко. Волинянка за народженням та херсонка за долею Марія Несторівна змогла передати у своїх роботах світ, який бачить навколо.
"Херсонщина надихнула майстриню на створення нових за тематикою гобеленів. Розмаїті квіткові візерунки, традиційні українські вазони її клембівських гобеленів змінилися ніжними рослинами дніпрових заплав, красою затишних куточків степових краєвидів.
Херсонщина відкрила зрілий фігуративний період її творчості, світ людини праці, буднів українського села. Земля України – така різноманітна на півночі і сході, півдні і заході – ось головний лейтмотив її творчості", - розповідає мистецвознавиця Владислава Дяченко.
Великими монументальними роботами художниці можна вважати гобелени для інтер’єрів кафе «Перлина степу» у Києві, Будинку культури у Кривому Розі, бібліотеки для юнацтва та літературного музею ім. Б. Лавреньова у Херсоні, тощо.
"Живопис Марії Шнайдер-Сенюк особливий, він є невід’ємною частиною ручного ткацтва, його внутрішнім наповненням. І навіть створюючи самостійні станкові твори, художниця тяжіє до узагальнено-декоративної манери, що нагадує гобелен за образно-художнім ладом, логікою художнього вирішення", - розповідає Владислава Дяченко.
За словами мистецтвознавиці, графічні твори мисткині, виконані аквареллю та пастеллю, є більш стриманими за кольоровим рішенням, образним ладом. Вони привертають увагу міфічністю образів. "Як приклад - «Пророк», «Філософ». Народившись під час роздумів над сенсом буття, пошуками істини, вони відзначаються споглядальним настроєм. Книга, джерело, промені світла в цих творах є атрибутами духовного життя, гармонії з навколишнім чарівним світом, до якого запрошує нас автор".
Нагадаємо, Марія Шнайдер-Сенюк народилася на Волині, у селі Коблин Млинівського району Рівненської області 1936 р. Навчалася у Львівському державному училищі декоративно-прикладного мистецтва, вивчаючи глибини народного ремества ткацтва західних земель, витоки українського мистецтва.
Перші професійні навички закріплювала на Вінниччині, у Клембівці, де опинилася відразу після закінчення училища. Тут, працюючи на фабриці народних промислів «Жіноча праця», відкривала для себе секрети килимарства, «вертикального ткацтва» квіткових орнаментів Центральної України.
1965 р. Марія Шнайдер переїхала на Південь, до Херсона, тут вона виховувала двох синів, теж художників, разом з чоловіком, майстром з художнього текстилю, Борисом Шнайдером, який працював на Херсонському бавовняному комбінаті.