Хоча в країні карантин, пов’язаний з епідемією коронавірусу, однак це не стосується, так би мовити, поля та аграріїв.
А ось на загальному фоні подій, здається, забули, що нині у сільгоспвиробників відповідальна пора – рідко де зустрінеш інформацію, а що ж там робиться на полі…
На Горностаївщині хлібороби без галасу та нарікань ведуть весняно-польові роботи. Єдине, що їх дуже тривожить — посуха. Посівна цьогоріч проходить під знаком ранньої весни, яка, власне, ніби почалася відразу після осені, позаяк метеорологічна зима була відсутня. Але без дощів, із заморозками… Тож не дуже хочуть сільгоспвиробники спілкуватися із журналістами — боляче говорити, як посуха «з’їдає» працю хліборобів.
За оперативною інформацією Горностаївської райдержадміністрації: «Аграрії району завершили сіяти ранні зернові, зернобобові й технічні культури. Загалом засіяно ранніми яровими 2 873 гектари, або 100 % до прогнозу. Зокрема, ярого ячменю — 1 228 гектарів (100 %), гороху — 969 гектарів (100 %), 969 гектарів гірчиці (100 %).
Після невеликої перерви господарства почали сіяти пізні ярі культури, яких прогнозується посіяти: соняшника — 20 781 гектарів, сої — 6 620, кукурудзи — 3 863. За станом на 27 квітня, посіяно 17 293 гектарів (83 %) соняшника, 5 340 гектарів (81 %) — сої, 2 755 гектарів (71 %) — кукурудзи.
Наразі проводяться фітосанітарні роботи із догляду сільськогосподарських культур від хвороб, шкідників, бур’янів та підживлення. Проводиться догляд за чорним паром».
Та офіційні цифри не відображають істинної картини на полі. І хоча говорять, що Херсонщина сонячний край, та для аграріїв — це зона ризикованого землеробства.
Спілкуючись з горностаївськими сільгоспвиробниками, відчуваєш, що вони не сподіваються на удачу — на «сприятливий рік», гарні дощі чи снігові ковдри. Знають — ніхто їм не допоможе…
Дізнатися, яка ситуація сьогодні на полі спробувала у директора ПСП «Дружба» Володимира Луговця. Чесно кажучи, важко говорити із сільгоспвиробниками, особливо коли ота природи «удача» не на їхньому боці.
За словами досвідченого аграрія, сільгоспвиробники нині орієнтуються на потреби ринку і свої можливості — сіють культури, попит на які перевірений часом, і їхня сівозміна стабільна. Втім, у «Дружбі» не зраджують своєму основному призначенню хлібороба — сіють багато пшениці, і здебільшого на парових площах. На цей час уже провели належний догляд озимого поля, підживили пшеницю, ріпак, посіяли ранні ярові. Але тривога не покидає.
— Пшениця перезимувала за досить несприятливих погодних умов, нестабільних, 5–6 разів вона “прокидалася” і розпочинала завчасний ріст, — розповідає Володимир Іванович. — Проте із зими нібито вийшла непогано — озимі збереглися, ми їх підживили. Словом, ми із свого боку зробили все, що могли — фундамент врожаю закладено надійний. Та весна «задавила». Вологи в ґрунті немає — принаймні такого її низького рівня давно вже не було. Не сприяли розвитку культур і заморозки. А ячмінь уже викинув колосок — а це вже ознака, що врожаю не буде. Якщо і травень такий буде без дощів — то буде 2012 рік…
Що було 2012 року аграрії добре пам’ятають: того літа хлібороби Херсонщини через жорстоку посуху недорахувалися двох третин врожаю озимих.
— На поле важко дивитися — ситуація патова. Ми і сіяти припинили: лише половину соняшника висіяли, а він не сходить,— ділиться наболілим Володимир Луговець. — Не хочеться гроші в землю закопувати. Треба якось озимі спасти хоча б на поливі. А гроші де брати? Пшеницю скупили у нас за безцінь. Доведеться брати кредити на зрошення посівів.
Справді, сьогодні запаси продуктивної вологи під соняшником та на зябу під сівбу соняшника складають: в посівному шарі ґрунту 0–10 см у південно-східних районах області — 15 мм, на решті території області знаходяться на дуже низькому рівні — 2–8 мм.
З усього видно, цей хліборобський сезон для аграріїв обіцяє бути досить складним як з огляду на суспільні негаразди, так і через примхи клімату. Сільгоспвиробники не вірять, що буде якась допомога від держави. Говорять, оті розрекламовані 4 мільярди гривень, які передбачили на підтримку фермерських господарств, здешевлення техніки для сільгоспвиробників, кредитів тощо — то лише крапля у морі потреб аграріїв. А тут ще й погода не на користь поля… От і господарюй в умовах такої нестабільності.
Не можуть змиритися хлібороби з тим, що чиновники самоусунулися від хліборобських потреб. Мало того, що немає державної підтримки, ще й ліквідували Міністерство аграрної політики. І це тривожить. Адже їжа — не примха, це питання національної безпеки. І розуміють це в усіх країнах, тільки не у нас.
У країнах ЄС аграрне ВВП складає 1–2 %, а в Україні — 17 %. «Тоді чому в країнах ЄС є міністерства, а в Україні немає? Хто буде домовлятися про вихід на ринки світу?» — ставлять питання сільгоспвиробники, але воно залишається без уваги влади.
У розмові з багатьма аграріями Горностаївщини неодноразово чула: ні під час посівної, ні в жнива ніхто з чиновників на полі не з’являється, навіть не цікавляться оперативною статистикою польових робіт. Це ніби й не допоможе, але на загальному тлі подій складається враження, що вони більше переймаються туристичними подорожами та меморандумами, ніж проблемами аграрної галузі краю. Знайти оперативну інформацію про весняно-польові роботи складно — на сайті Департаменту АПР Херсонської ОДА остання інформація про посів ярих культур була 17.04.2020 року.
Сільгоспвиробники стривожені тим, що відкрили ринок землі — президент уже підписав закон. За їхніми словами, складається враження, що, вочевидь, хочуть уже зовсім звести рахунки навіть з тими аграріями, які сяк-так зіп’ялись на ноги. Бо «верхи» зайняті нині лише одним — як би швидше збути землю. Отака ще одна «аномалія», яка незрозуміло до чого призведе.
…Хотіла написати позитивний матеріал, розповісти про успіхи аграріїв. Але вийшло… як вийшло.
Усе ж хочеться сподіватися, що удача від хліборобів не відвернеться і вони, як завжди, будуть з хорошим врожаєм. Адже збіжжя в закромах — це найбільш вагоме не лише для аграріїв, а й загалом для економіки країни.
Любов РУДЯ
