Юристи продовжують доводити, що всі нові обмеження які спричинені постановою Кабміну № 255 не відповідають Конституції.
Будь-яка урядова постанова – це підзаконний акт, тобто вона має ґрунтуватися на положеннях закону і цілком відповідати їм. Без винятків.
При цьому, як урядова постанова має відповідати закону, так і закон має відповідати Конституції України.
У ст. 64 Конституції чітко передбачено: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції. Ніякого надзвичайного стану введено не було!
ПРО ЗАБОРОНИ ДЕТАЛЬНІШЕ:
- свобода пересування може бути обмежена в умовах надзвичайного стану, а не надзвичайної ситуації (ст. 33 Конституції, п. 1 частини першої ст. 16 ЗУ «Про правовий режим надзвичайного стану»);
- право на свободу мирних зібрань може бути обмежено виключно судом (ст. 39 Конституції, п. 4 частини першої ст. 16 ЗУ «Про правовий режим надзвичайного стану»);
- право проведення релігійних та інших заходів може бути обмежено в умовах надзвичайного стану, а не надзвичайної ситуації (ст. 35 Конституції, п. 4 частини першої ст. 16 ЗУ «Про правовий режим надзвичайного стану»).
Кабінет Міністрів України не має повноважень оголошувати надзвичайний стан і запроваджувати обмеження прав громадян.
Ст. 44-3, Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» «Порушення правил щодо карантину людей», встановлює: «порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами», тягне за собою накладення штрафу на громадян від 17 тисяч до 34 тисяч гривень і на посадових осіб – від 34 тисяч до 170 тисяч гривень».
Отже, стаття 44-3 передбачає накладання штрафу за порушення правил щодо карантину, але, УВАГА, - зазначена норма не стосується здорових людей, а відповідно до статті 20 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», стосується лише осіб, які вже хворіють на інфекційні хвороби, чи є бактеріоносіями.
ст. 3 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»: фінансування санітарних і протиепідемічних заходів, а також програм забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, інших програм, спрямованих на профілактику захворювань населення, здійснюється за рахунок державного і місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, а також позабюджетних коштів.
Заборонено відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та в разі службової необхідності».
ст. 33 Конституції – «Право на свободу пересування» – може бути обмежене лише Законом, а не підзаконним актом.
Перелік парків і скверів у містах встановлюють міські ради. Як правило, далеко не всі об'єкти мають статус парку чи скверу. А ті, що ними є – переважно не мають встановлених і тим більше позначених на місцевості меж. Тому сказати точно, знаходимося ми в парку чи ні – неможливо.
Поняття «прибрежна зона» в законодавстві відсутнє. Є «пляжні зони» і є «прибережні захисні смуги». Межі і тих, і інших – переважно не встановлені.
ПІДСТАВИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОКУМЕНТІВ (ст. 32 Закону «Про нацполіцію»):
1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
4) якщо в особи є зброя … наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл;
5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
«Достатні підстави» - це конкретні факти, які вказують на конкретне правопорушення. А не «бо він нам підозрілий», «це просто перевірка», «ви тут гуляєте без маски у громадському місці».
Знайте свої права та захищайте їх!
Сергій ОСОЛОДКІН
