Як херсонцям уникнути штрафу під час карантину

штраф, карантин, херсонці
Починаючи від понеділка, 6 квітня, Кабінет Міністрів України (КМУ) своєю Постановою посилив умови карантину і ввів штрафні санкції за їх порушення в сумі від 17 до 34 тисячі гривень для фізичних осіб та до 170 тисяч гривень – для посадових осіб, як це передбачає стаття 44-3 Кодексу про адміністративні порушення (КпАП).

Але чи все у цій постанові так вже й «гладко» та відповідає дійсно чинному законодавству України? Про це детально трохи нижче. А для початку трохи статистики.

Станом на середу, 8 квітня, до судів загальної юрисдикції правоохоронці вже направили 402 постанови про притягнення «осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину». Але судами задоволено тільки 32 постанови (або 10%, від всіх, що надійшли) і особи визнані винними та оштрафовані.

«Станом на 06.04.2020 до Єдиного державного реєстру судових рішень було внесено 402 постанови судів про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

212 постановами – матеріали справи повернуті в ОП ГУНП України для доопрацювання, оскільки протоколи про адміністративне правопорушення не відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.

10 постановами – матеріали спрямовані по належної підсудності.

106 постановами – закрито провадження в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення або в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

7 постановами – провадження закрито у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення.

10 постановами – особи звільнені від адміністративної відповідальності в зв'язку з малозначністю, обмежившись усним зауваженням, закривши провадження у справі.

І тільки – 32 постановами особи визнані винними в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.

Що думають з цього приводу юристи?

«Умови карантину суперечать одразу п’яти статтям Конституції, але нові обмеження не діють в таких зонах, як «тротуар», «вулиця» чи «ліс».

Відповідно до Постанови КМУ «Громадян зобов’язали носити маски та інші засоби захисту в громадських місцях, до яких внесли і прибудинкові території. В таких місцях можна бути не більше ніж по двоє, і лише для супроводу дітей. В лісопаркові зони можна ходити лише по одному, і лише для вигулу домашніх тварин. За «службової необхідності» пересування не обмежені, але засоби захисту все одно потрібно носити».

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль вважає, що такі заходи є: «мінімізацією поширення епідемії коронавірусу».

Головний санітарний лікар Віктор Ляшко переконаний, що «основні випадки зараження Covid-19 в Україні відбувались саме у парках».

На думку юристів «такі аргументи не обґрунтовують позаконституційного обмеження свободи пересування для громадян, притаманного скоріше режиму надзвичайного стану, проголосити який Банкова поки не наважилася».

Як бути громадянам? Адвокати з одного боку радять «сумлінно дотримуватися карантинних приписів Кабміну», а іншого наголошують, що там є достатньо лазівок, аби відстояти свої права і свободи без звернення до суду, або ж – без накладання штрафу від поліції.

Керуючий партнер АдО «Донець і Партнери», адвокат Артем Донець: «Карантин для всієї країни можна запроваджувати лише після проголошення надзвичайного стану». За словами юриста «Кабмін може запровадити карантин лише за ініціативи міністерства охорони здоров’я та лише за поданням головного санітарного лікаря України як очільника санітарно-епідемологічної служби». Тут слід нагадати, що служба була ліквідована в Україні ще у 2017 році.

Відповідно до п. «й», ст. 40 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» є лише один випадок, коли головний санітарний лікар України може подати обґрунтоване подання з пропозицією про встановлення карантину – це введення режиму надзвичайного стану в Україні чи в окремих місцевостях.

Натомість саме такий правовий режим запускається лише Указом президента України, який у продовж двох днів має затвердити Верховна Рада.

Юрист практики корпоративного права адвокатського об’єднання KachuraLawyers Андрій Шульгін, переконаний, що чинне законодавство чітко регламентує ситуацію: «…лише після проголошення надзвичайного стану Кабмін може проголосити карантин, як це передбачає стаття 29 закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Юриста вважає, що: «Чинне законодавство і далі гарантує свободу пересування наших громадян – тобто стаття 33 Конституції та стаття 12 закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Отже центральна та місцева влада по суті порушують права кожного, хто законно перебуває на території України.

Окрім цього, влада ще й порушила статтю 68 Конституції, яка говорить, що «незнання законів не звільняє від відповідальності», але ж ця стаття і не зобов’язує громадянина знати й інші нормативно-правові акти, зокрема рішення Кабміну чи місцевої влади, навіть якщо вони стосуються боротьби з поширенням коронавірусу.

Саме цю норму Конституції, вважають юристи, проігнорували автори статті 44-3 КпАП. Більш того, вони «дозволили штрафувати на 17 – 34 тисяч гривень за порушення навіть тих приписів місцевої влади, про існування яких людина може навіть не здогадуватись».

Артем Донець вважає, що влада своїми діями порушила ще три статті Конституції: «право на свободу мирних зібрань» (ст. 39), «право на проведення та участь у релігійних заходах» (ст. 35) та «право на свободу підприємницької діяльності» (ст. 42).

Натомість президент адвокатського об’єднання «Юридична компанія «Капітал» Тетяна Козаченко, вважає, що громадяни зобов’язані дотримуватись приписів карантину, навіть якщо цей режим було введено незаконно. За її словами: «поки дію постанови Кабміну №255 не скасує сам уряд або ж суд, цей документ буде чинним».

Втім, всі юристи сходяться на думці, що майже кожен протокол за порушення карантину та штраф у 17 – 34 тисяч гривень можна оскаржити, що фактично вже довели суди на практиці.

Артем Донець: «…скласти протокол за статтею 44-3 КпАП, тобто за порушення умов карантину поліція має право лише, якщо факт хвороби громадянина на Covid-19 достеменно доведено. Але ж поліція – не лікарі, тому хвороби діагностувати не можуть».

Що робити якщо поліція погрожує вам штрафом за відсутність маски та інших засобів захисту? Юристи переконують, що громадянин може заперечити, що «не зміг отримати обов’язкові безоплатні засоби захисту, як це передбачає стаття 20 закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного добробуту населення».

Поліція не має права затримувати громадян під приводом «медичних заходів», наприклад – доставити у відділення, щоб з’ясувати факт захворювання на Covid-19. Санкцію на це може дати лише суд. Якщо ж поліція затримала громадянина, він має право нічого не підписувати без власного адвоката або того, кого дає держава в рамках безплатної правової допомоги.

Артем Донець: «Прогалини в законодавстві дають змогу взагалі уникнути штрафу за порушення карантину. Наприклад, громадянин має право не підписувати протокол за порушення умов карантину. Максимум, що поліція може зробити в цьому випадку – затримати на 3 години «для встановлення особи».

КМУ «заборонив перебування без маски у громадських місцях». Але є однозначне визначення того, що саме є «громадським місцем»? Як твердять адвокати: «Єдине тлумачення терміну є в законі про зменшення вживання тютюнових виборів». Відповідно до якого «громадське місце – частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під’їзди, а також підземні переходи, стадіони».

Андрій Шульгін: «…законодавець хоч і встановив поняття «громадського місця», але не розтлумачив при цьому поняття «проїжджа частина» та «тротуар». Тобто, перебуваючи на тротуарі, громадянин формально не зобов’язаний дотримуватись карантинних приписів».

Адвокат Тетяна Бережна: «Кабмін заборонив відвідувати лісопаркові зони та стадіони, а також перебувати в громадських місцях без маски. Але при цьому громадяни й далі мають право гуляти в лісі, завдяки плутанині у визначеннях».

Ліс – це «тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав’яною рослинністю» тощо. А уряд заборонив гуляти у «лісових ділянках з естетично цінними ландшафтами, призначених для масового відпочинку населення». Відповідно, саме в лісі громадяни й далі мають право гуляти та займатися спортом.

Формально, по вулиці можна бігати навіть без маски. Але при цьому слід оминати зупинки транспорту як «громадські місця», щоб уникнути штрафів.

Міцного вам здоров’я, бережіть себе!

Сергій ОСОЛОДКІН
© 2021 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів