На Херсонщині є такі місця, де тваринам часом живеться значно краще, ніж деяким людям.
Приміром, у віддалених районах позакривали пологові відділення місцевих лікарень. І жіночкам при надії доводиться долати по сорок-п’ятдесят кілометрів, аби доїхати в інший райцентр, де таку послугу ще «не оптимізували». Встигають не всі: дехто народжує просто посеред дороги, в чистому полі.
А от у селі Мар’янівці Каховського району області для прийому потомства у кізочок викликають експертів…аж з Франції. Хоча й кози не прості – елітної альпійської породи. Місцеве сімейне підприємство «Агробізнес» купувало їх у тій же Франції та Австрії. Тож контролювати їхній окіт приїхали двоє шанованих консультантів: мадам Надін Рек’єм та месьє Ліонель Моро (на фото). У кожного з них понад сорок років фермерського стажу у сфері тваринництва, тож їхні рекомендації колегам з Херсонщині стали у пригоді.
– Приїзд французьких консультантів оплатило наше господарство. Але це не примха, а необхідність. Адже ми тримаємо альпійських кіз тільки два роки, досвід тільки накопичуємо, а Надін та Ліонель своїм діляться щедро, нічого не приховуючи. Вони навчають, як правильно перерізати пуповину в тварин, раціонально відгодовувати малечу, грамотно роздоювати кіз. А від цього багато що важить, якщо хочемо «дотягнутися» до французьких надоїв у шість літрів молока на козу щодня.
Від кваліфікованого догляду залежить, приміром, чи відповідатиме нормам рівень жирності й білку в молоці – а без цього і якісного сиру не отримати. Тож поради іноземних партнерів для нас просто безцінні, і ми з вдячністю їх приймаємо. Та максимально уважно до них дослухаємося, – задоволений іноземними партнерами генеральний директор ТзОВ «Агробізнес» Едуард Репілевський.
Багато молока не буває
Козяча ферма у Мар’янівці починалася більше двох років тому, з сорока придбаних за кордоном елітних кіз. Тоді власники підприємства ризикнули – брали кредит у банку під «шкуродерні» відсотки. Але справа рушила, намітився успіх. І тепер мекаючих пожильців на фермі вже 186, та ще 25 козенят саме на світ з’явилося. Їх тримають у окремому відсіку зі спеціальним режимом відгодовування, й температурою повітря рівно у двадцять градусів, або хтось з новонароджених, бува, не потрапив під холодний протяг та не застудився.
Втім, у «Агробізнесі» хочуть найближчими роками довести кількість своїх кіз до шестисот, аби наростити обсяги отримуваного молока хоча б до трьох тонн на добу. Адже зараз цієї сировини для задоволення попиту на йогурти, сметани й сири вже не вистачає. Він постійно росте – продукцію мешканці Херсонщини добре «розпробували». А чому б і ні? Козяче молоко без лактози, тому не викликає алергії, надто у дітлахів.
М’ясо цих копитних корисне, бо дієтичне – в ньому немає жиру. Держава мала б зорієнтуватися й стимулювати збільшення кількості таких ферм, але…жодної програми їх підтримки в Україні наразі немає. На відміну від Франції, де пільгові кредити на закупівлю техніки й племінних тварин більшість фермерських господарств отримує саме за сприяння держави. І стадо молочних кіз тут складає вісімсот тисяч особин!
Козячий євростандарт
Але тим цінніший здобуток підприємства з Мар’янівки, у становленні якого не допомагав ніхто – все робили власними руками і за власний рахунок. Зате тепер мають не ферму, а швидше процвітаючий переробний комплекс, яким відверто захоплюються навіть французькі фермери.
– Зізнаюся: на моїй фермі кіз чотириста, але рівень автоматизації нижчий. І при цьому менше робітників, немає власного ветеринарного лікаря, який є у Мар’янівці. Кози тут виплекані, місця для збільшення площі ферми достатньо, її обладнання повністю відповідає євростандартам. Тому в майбутньому успіху українського підприємства не маю жодних сумнівів – просто заради його досягнення, безперечно, ще доведеться добре попрацювати, – оптимістично налаштована мадам Надін Рек’єм.
– Хоча не можу не зазначити, що в формуванні споживацького попиту на її продукцію є і будуть певні відмінності. Французи у більшості своїй віддають перевагу м’яким сирам, на кшталт «короля» місцевих сирів сорту «Валенсей». Вони щодня є на столі кожної родини. Але водночас у Франції майже не їдять козячого м’яса – його відправляють у Грецію, Італію, країни Африки.
Українці ж більше полюбляють тверді сири, яких в асортименті продукції ферми на Херсонщині близько трьох десятків сортів. Але вона однаково не може задовольнити попит, що збільшується. Тому потрібно і поголів’я нарощувати, і нові козячі ферми в Україні створювати. Цей бізнес у вас я вважаю дуже перспективним, і ще недостатньо розвинутим.
Закидам на недостатній розвиток козячих ферм в Україні тваринники Мар’янівки відповідають не словами, а справами. Нещодавно заклали фундамент нового «готелю» класу «п’ять зірок» для нової партії племінних молочних кіз. Готуються збільшити й мережу постачання натуральних і високоякісних молочних продуктів у межах краю, взявши участь у відкритих тендерах за постачання цих продуктів до шкіл та дитсадків.
Тож «молочна ріка» у степах Таврії з нинішнього джерельця незабаром знову перетвориться на потужніший потік. А це на радість усім – окрім, хіба що, недобросовісних ділків, котрі звикли згодовувати українцям сурогати з пальмового масла та сої замість молока й сиру.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ
