Де на Херсонщині раки зимують?

Де на Херсонщині раки зимують?
Тепер нам точно відомо, де раки зимують. Бо відбувається це у Херсонському державному аграрному університеті.

Ще з 2015 року тут почали експериментувати із акліматизацією в умовах півдня України червоноклешневого австралійського рака, який виявився просто знахідкою для вітчизняних гурманів.

Адже його з повним правом можна назвати «бройлером» серед підводних жителів: мало того, що всеїдний і дає потомство до п'яти разів за сезон (самиці приносять по 100-170 ікринок), так ще й за півроку набирає мінімум шістдесят грамів ваги. Звичайним же дніпровським ракам для такого досягнення треба прожити років зо три. А дорослі «австралійці» важать із півкіло, і за смаковими якостями нітрохи не гірші за омара чи лобстера!

Тож із червоноклешневим австралійським раком у виші поза всяким сумнівом «влучили в десятку». Його комерційні перспективи настільки зацікавили херсонського підприємця Леоніда Козлова, що той уклав із Херсонським державним аграрним університетом безстрокову угоду, замовивши розробку технології з «промислового» вирощування екзотичних для України мешканців прісних водойм, та її науковий супровід.

Він вклав у неї понад чотириста тисяч гривень, профінансувавши створення цілої лабораторії та маточника, під який віддали підвал у навчальному корпусі університету. Тепер тут скляні басейни із системами фільтрації та обігріву води. В них чудово почуваються понад триста плідників – дорослих раків. Чиє потомство потім заселиться у ставки, і за кілька місяців піде гурманам на продаж.

Не все так просто, але дуже перспективно

– Червоноклешневого австралійського рака до нас почали вирощувати аквакультурні підприємства Китаю, Індонезії, Іспанії, США, тощо. Всюди ці проекти економічно успішні, але в наших умовах не все так просто. Адже «прибульці» не виживуть, якщо температура води менше плюс двадцяти градусів Цельсію, а оптимально 23-30 градусів. Відповідно, технологію їх вирощування розробили комбіновану.

В сезон холодів плідників австралійського раку утримуємо в акваріумах, і там вони дають потомство. А наприкінці квітня, коли встановлюється стабільно тепла погода, висаджуємо молодих раків до ставків у Голопристанському та Каховському районах області, орендованих підприємцем.

До жовтня у сприятливих умовах вони сягають ваги навіть не 60, а 120-130 грамів, причому підгодовувати їх нічим не треба – вони самі розшукують собі їжу на дні, – ділиться секретами життя «австралійців» завідуючий кафедрою водних біоресурсів і аквакультури ХДАУ, кандидат біологічних наук Павло Кутіщев (на знімку).

Раків багато не буває

– Для австралійських раків ми надали ставки біля сіл Круглозерка та Зелений Під – їх можна вирощувати разом з рибою. Дуже задоволений, що всі прогнози науковці збуваються: екзотичні тварини в наших водоймах справді дуже швидко набирають вагу, і при цьому не потребують ніяких витрат на корми. Тож співробітництвом із державним аграрним університетом дуже задоволений, і сподіваюся за два роки отримати «товарного рака» на продаж, – розповів автору цих рядків приватний підприємець Леонід Козлов.

– Із реалізацією такої незвичайної для нас продукції жодних проблем не бачу. Варених австралійських раків особисто куштував, і переконався, що в них дуже ніжне та смачне м'ясо. Продаватиму їх через свою мережу з десяти спеціалізованих магазинів у Херсоні, Одесі, Харкові та Києві. Сподіваюся вийти на обсяги від однієї та п'яти тонн австралійських раків за сезон. Але повірте, що це – «краплина в морі». Один тільки український ринок легко спроможний «проковтнути» сотні тонн подібного делікатесу – надто, якщо його ціна не буде набагато вищою від ціни наших звичайних раків.

На черзі – мідії та устриці

Ректор Херсонського державного аграрного університету, професор Юрій Кирилов додає: технологію розведення червоноклешневого австралійського рака в умовах півдня України можна назвати «першою ластівкою».

Адже зараз на базі ХДАУ працюють ще над кількома багатообіцяючими проектами. розробка технологій біофільтрації води, і створення продуктивних мідійно-устричних ферм на узбережжі Чорного моря. Кожна з них має блискучу бізнесову перспективу, переконаний доктор економічних наук Юрій Кирилов.

Питання лише в тому, аби в наших підприємців вистачило бажання й коштів зголоситися до участі в експерименті з створення дружніх до навколишнього середовища аквакультурних виробництв. Які незабаром можуть принести їм прибутки, бюджету – додаткові податки, а місцевим громадам – нові робочі місця. До речі, «на виході» в них буде не тільки кінцевий делікатесний продукт у вигляді апетитних та корисних для споживання устриць і мідій.

Поза всяким сумнівом, такі об'єкти ще й тисячі туристів приваблюватимуть, як зараз їх уже приваблює єдина в Україні діюча ферма з вирощування устриць біля Коблево на Миколаївщині. А туристи за екскурсії та пригощання готовим продуктом, як відомо, теж грошей не шкодують.

До речі, засновник цієї устричної ферми «Устриці Скіфії», також випускних ХДАУ, магістр кафедри водних біоресурсів та аквакультури.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ
Новий день

Фото ХДАУ.

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів