Аномально тепла погода на Херсонщині: позитивні та негативні наслідки

Аномально тепла погода на Херсонщині: позитивні та негативні наслідки
Минулий рік офіційно став найтеплішим в Україні за всю історію метеоспостережень, починаючи з 1881-го.

Наприклад, середня річна температура для Києва становила 10,6 градуса за Цельсієм, що суттєво перевищує норму. Беззаперечно, причини того, що минулого року в Україні було побито більш як 30 температурних рекордів, криються в так званому глобальному потеплінні.

Це поступовий процес підвищення річних температур по всьому світу, спричинений викидами в процесі людської діяльності шкідливих речовин в атмосферу, що призводить до парникового ефекту. Глобальна деформація клімату несе безліч негативних явищ для всього людства, змінюючи усталену життєдіяльність.

Та на локальному рівні, наприклад у Херсонській області, аномальне потепління може мати й відповідний позитив. Про це розповів старший науковий співробітник Херсонського краєзнавчого музею Михайло Підгайний:

"Однозначно — потепління на загальнопланетарному рівні це катастрофа. Підвищення середньорічних температур несе в собі глобальні зміни. Це й незвична спека в деяких країна, збільшення кількості цунамі та циклонів на океанічних узбережжях, підвищення рівня морів через танення льодовиків.

Через кілька десятків років вигляд Землі зміниться радикально та людству доведеться навчитись вирішувати ці, нові для нього проблеми. Та для деяких кліматичних зон, глобальне потепління може мати й низку позитивних наслідків. Херсонщина — це регіон, який може використати цю ситуація з максимальною раціональністю.

Почнемо з того, що вже зараз стає можливим вирощувати кілька врожаїв теплолюбних рослин. Так, звичайно, традиційні для нашого регіону культури поступово зміняться на південніші. Наприклад, вже доцільніше культивувати батат, а не картоплю та й знайомі нам злаки поступово будуть витіснятись незвичною для Півдня України флорою.

Глобальне потепління робить наш регіон більш вологим. Кількість опадів щороку зростає, що суттєво впливає на рослинність. Вже зараз Херсонщину можна класифікувати як лісостеп, а не як сухий степ, як це було ще в минулому столітті.

Близькість з Чорним морем також має велике значення для формування кліматичних зон. Південь України в наші дні більше схожий на субтропіки Греції чи Іспанії, аніж на помірний клімат Польщі та Білорусі."

З негативу Підгайний вбачає непристосованість деяких звичних для нашого регіону рослин до такої високої річної температури. Через це можуть зменшуватися урожаї озимих, а фруктові дерева – зацвітати взимку, що також призведе до змін у рясності плодоносіння.

За словами науковця, аномальне тепло з часом суттєво змінить обличчя Херсонської області, що вплине й на її мешканців. В довгостроковій перспективі зміни клімату потягнуть за собою зміну стилю життя, побуту або навіть ментальності місцевого населення.

За матеріалами IPC-Херсон

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів