Інна пояснює чому:
"Проблема з харчуванням у шкільній їдальні у нас уже давно. Я чула, як інші батьки скаржилися, що у дітей болять животи. На обід їм дають смажену ковбасу. Про яку користь може йти мова? Зараз дуже мало учнів ходять у групу продовженого дня саме через те, що обід не якісний і діти його не хочуть. Недавно донька мені розповіла, у їдальні в них є два столи - один для тих, хто їсть страви з їдальні, інший для тих, хто приносить перекус з дому".
>У херсонки Юлії схожа ситуація. Жінка розповідає:
"Звісно, шкільний безкоштовний обід - це добре, але мій син взагалі не хоче його їсти. Зазвичай дітям дають якусь переварену кашу і м'ясо не кращої якості - шматочок курки з жирною шкіркою або курячий шлунок. Багатьом дітям така їжа не смакує, тож вони купують булочки та піци у буфеті. Якось син взагалі весь день просидів голодний - купив піцу, а там волосся. Піца коштувала 20 гривень, а більше у нього грошей не було. Інколи готую синові сніданок та даю з собою у ланчбоксі. Через це час від часу запізнюємося на уроки".
Реакція влади
Дійсно, у шкільних їдальнях подають страви, які дітям не подобаються. Кухарі змушені готувати за старими рецептурними примірниками, схваленими ще у 70-80 роках минулого століття. Сьогодні вже чітко можна стверджувати про невідповідність шкільного меню потребам і очікуванням тих, для кого його, власне, і розробили - для учнів початкової школи. І хоча на ринку вже давно є доступні продукти, овочі та фрукти, які були дефіцитом за радянських часів, до шкільного меню вони все одно не потрапляють.
Наприкінці листопада Прем'єр-міністр Гончарук доручив головам облдержадміністрацій, профільним міністерствам та Держпродспоживслужбі осучаснити норми та стандарти харчування у школах та садочках і, як наслідок, меню в їдальнях. Розробити окреме меню для дітей, яким необхідна безглютенова та безлактозна дієта. Змін у системі шкільного харчування слід чекати вже у другому семестрі цього навчального року.
Альтернатива старій системі харчування
На цей час у Херсонській області є лише дві школи, де керівництво вирішило більш-менш урізноманітнити меню. У школі №30 ще 10 років тому закупили марміти, спеціальні ємності, які довгий час зберігають страву теплою. Завдяки цьому обладнанню діти можуть, як у кафе, замовляти з кількох гарнірів та основних страв саме те, що їм до вподоби. І, як то кажуть, "не переводити продукти". Щодня там готують гречку, картопляне пюре, тушковану капусту, пшеничну кашу, а також курячі відбивні та тушковане м'ясо. Це дуже зручно: бо кожен може на власний розсуд та смак сформувати порцію. Наприклад, якщо дитині не подобається гречку, в неї є доволі великий вибір того, що може покласти собі в тарілку.
В іншому навчальному закладі - інший підхід. У Чорнобаївській санаторній школі-інтернаті завжди було різноманітне меню. І порції складалися з різних страв. Оскільки в цьому закладі навчаються діти зі сколіотичною хворобою, сюди на харчування з бюджету виділяють значно більше коштів. Для порівняння: одна порція для учня початкової школи у звичайній школі коштує 09 грн.70 коп. - у Чорнобаївській - від 60 гривень і вище. Але тут прагнуть рухатися в ногу з часом і запроваджують нові рецепти. Директорка школи-інтернату Ірина Лисенко розповідає:
"У травні до нас приїздив кулінар Євген Клопотенко. Він розробив 110 рецептів для шкільного меню, презентувавши кілька страв директорам херсонських шкіл. Всі ці страви були смачні і цікаво подані. Кожна була приправлена спеціями та прянощами, наприклад, мускатним горіхом, чорним перцем, базиліком, корицею. На жаль, ми не можемо готувати усі страви з його рецептурного примірника, бо Держпродспоживслужба не затвердила на них технологічні карти. З його примірника ми ввели тільки 5 страв, у яких немає незатверджених інгредієнтів. Це суп овочевий, буряк тушкований, салат із капусти з насінням соняшнику, замість звичного чаю - каркаде. Якщо інші страви теж схвалять та дозволять, ми залюбки їх готуватимемо. Ми не проти цих змін".
Що не так, окрім старих рецептурних примірників?
Однак перепоною до змін у шкільному харчуванні є не лише архаїчні рецептурні примірники, а й старе обладнання в харчоблоках навчальних закладів. Директори шкіл пояснюють, аби готувати деякі страви з рецептурника Клопотенка, їм потрібні нові сучасні печі, мультиварки та блендери, а коштів у них на це немає. Фахівці Держпродспоживслужби теж звертають на це увагу й додають, що не повне укомплектування або несправність обладнання, зокрема, холодильників - це найчастіші порушення, з якими вони стикаються під час планових та позапланових перевірок. За словами начальника Управління безпеки харчових продуктів та ветеринарної медицини Віталія Боярського, найчастіше такі порушення трапляються в тих школах, де найменша кількість дітей, адже там для організації харчування необхідні найбільші затрати. Постачання питної води для дітей це теж «вузьке місце» наших шкіл та садочків.
А начальниця міського управління Держпродспоживслужби Марина Малахова додає, кожен харчоблок перевіряється щонайменше двічі на рік - у серпні, перед початком навчального року, і вдруге - вже під час навчального періоду. Очільниця міської Держпродспоживслужби наголошує:
"Безпека харчових продуктів це надто важливо. Але їх якість - не менш важлива, ніж безпека. І давайте не плутати ці два аспекти. Юний організм потребує певних вітамінів та мінералів у складі того чи іншого продукту. І коли дитина регулярно не добирає відповідні норми, це позначається на її здоров'ї й розвитку. Стосовно тих порушень, які виявляє наша служба, скажу так: у Херсоні їжа в харчоблоках достатньо безпечна, але якщо вести мову про якість їжі - норми харчування не виконуються з дуже високим відсотком".
На що можуть вплинути батьки?
Отже «реформа» шкільних їдалень тепер залежить від можновладців. На перегляд норм та стандартів харчування батьки учнів вплинути не можуть, це справа Держпродспоживслужби та лікарів-дієтологів. Але батьки зі свого боку теж можуть дещо змінити на краще. На думку головного лікаря Херсонського обласного центру громадського здоров'я Юрія Ромаскевича, батьківські комітети повинні котролювати все, що продається в шкільних буфетах. Якщо в асортименті буфетів є газовані напої, сухарики, чіпси, солодощі з трансжирами та штучними барвниками, батьки мають повне право йти до директора школи з вимогою припинити продаж цих гастрономічних шкідників.
- Що таке шкільний буфет? Це приватна компанія, яка збуває свою продукцію на базі навчального закладу, уклавши з директором школи або з Управлінням освіти угоду. От нехай вони й укладають її тільки з тими компаніями, які постачатимуть більш-менш безпечні продукти. Це вже входить у повноваження батьківських комітетів. Бо насправді тільки батькам не байдуже благополуччя та здоров'я власних дітей.
Зміни у харчуванні учнів відбуваються уже зараз
Цікавий факт: у наступному році в Херсоні на харчування в закладах освіти планують витратити 140 млн. грн. з бюджету. Левову частку цієї суми отримає монополіст ТОВ "Сервіс Гранд". Для порівняння з іншими містами: Одеса виділяє на шкільне харчування 70 млн. грн., Миколаїв - 93, 5 грн. млн.
Чому ж міста, які за кількістю населення значно випереджають Херсон, витрачають менше коштів з бюджету? Журналісти газети "Вгору" поцікавилися у міського голови Херсона Володимира Миколаєнка, чому така різниця. Мер відповів, що у 2020 році одна порція безкоштовного обіду в початковій школі коштуватиме вдвічі більше, тобто замість 9 грн. 70 коп. виділятимуть 20 грн. Здорожчання відбудеться не за рахунок батьків, а коштом міського бюджету. Нагадаємо: вартість у 9 грн.70 коп. не змінювалася протягом останніх трьох років.
Також Володимир Миколаєнко повідомив, аби оновити матеріально-технічну базу виховних і навчальних закладів упродовж грудня міське Управління освіти закупило велику кількість обладнання для харчоблоків: холодильники, електроплити та електросковороди, електричні м'ясорубки та тістоміси.
Вгору
