Херсонських випускників вишів за кордон не тягне

Херсонських випускників вишів за кордон не тягне

Принаймні, у випадку з Херсонським державним університетом кількість таких виїздів мінімальна – у переважній більшості своїй молодь із вищою освітою шукає (і знаходить) вакансії вдома.

Проректор Херсонського державного університету Сергій Кузнєцов каже, що з 452 бакалаврів та 460 магістрів, котрі завершили навчання у 2019 році, за кордон подалися, відповідно, 28 та 17 молодих людей. Тобто, в середньому «довгий євро» спокусив усього-навсього 3,6 відсотки «свіжоспечених» власників дипломів.

Хоча можливостей було скільки завгодно: багато хто зі студентів до того проходив стажування чи брав участь у міжнародних програмах академічних обмінів, побувавши у Польщі, Чехії, Франції чи інших іноземних країнах, і добре знайомий із їхніми реаліями.

До виїзду випускників за кордон у ХДУ ставляться по-різному. «Одна справа – якщо студент відучився чотири-п'ять років, і потім їде працювати покоївкою чи чорноробом на якусь будову. Це означало б, що він прогавив свій шанс зробити кар'єру, дарований освітою. І зовсім інша – якщо він продовжує в іншій державі освіту чи працює за фахом, здобуваючи та закріплюючи професійний досвід. Такий варіант можна вважати непоганим», — розмірковує кандидат педагогічних наук Сергій Кузнєцов.

Загалом, із працевлаштуванням випускників (до того ж, офіційним) Херсонського державного університету проблем обмаль – енергійні, цілеспрямовані та здібні усім «до двору». Тож з 460 магістрів, котрі тільки-но отримали дипломи, 74 відсотки або мають пропозиції про роботу в Херсоні та області, або вже встигли укласти трудові контракти чи договори. З-поміж тих 452 бакалаврів, котрі не стали продовжувати навчання у магістратурі, робочі місця мають 250 осіб.

Для інших також можна було підшукати вакансії, але не всім вони виявилися потрібні. Адже з юнаків багато хто пішов служити до армії на строкову чи контракт, а 26 молодих матусь – у відпустках з догляду за дитиною.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ
Новий день