"Кліматичний марш" у Херсоні

Херсон, як і кілька обласних центрів України, долучився до всесвітніх маршів за клімат – протестних акцій, приурочених до спеціального саміту ООН з екологічних питань,протидії глобальному потеплінню як рушію руйнівних погодних катаклізмів.

У п'ятницю, 20 вересня, біля обласної бібліотеки імені Олеся Гончара зібралась шкільна та студентська юнь, люди різних поколінь, яким небайдужа доля довкілля не лише в Україні, а й на Планеті.

Серед вимог, що висуваються еко-активістамив Україні до нової влади –якомога масштабніший перехід на відновлювальні джерела енергії (сонячну, вітрову тощо), різке скорочення, а у майбутньому й повна відмова від викопного палива, пошук шляхів із повної декарбонізації енергетики, жорсткий режим енергозбереження в усіх галузях, скорочення шкідливих викидів до атмосфери, розвиток громадського електротранспорту, вело-інфраструктури у містах, відмова від поліетиленових пакетів, одноразового посуду з пластику тощо.

Незважаючи на дощову погоду, певний дорожній екстрім, ентузіасти природоохорони пройшли парком Слави, вулицею Перекопською, проспектом Ушакова до будівлі облдержадміністрації на площі Свободи, – нехай і не надто масовою спільнотою, зате відчувши драйв колективної сили та солідарності, об'єднані небайдужістю та душевним поривом!

Зрозуміло, що рух за «здоров'я» нинішнього та майбутнього клімату – це не лише масові акції,промовисті слогани на плакатах, «звітне» фотографування на фініші «маршів»на сходах державної установи (на жаль, незважаючи на широке інформування у ЗМІ та мережах про марш у Херсоні, до учасників, здається, ніхто так і не зійшов із сановних поверхів).

Первинно, і це надзвичайно важливо, – «марші» починаються з окремішніх екологічних кроків кожного з нас, і це, з часом, «кумулятивно» переростає у масові рухи небайдужих.

Наші перші екологічні кроки – це бажання посадити дерево та виплекати його, побутова економія води, електрики, газу, обмеження у використанні пестицидів на дачних та присадибних ділянках, прагнення опанувати «зелені» технології...

Це – використання рослинних відходів із власного обійстя для мульчування та компостування, замість традиційного «безпроблемного» спалювання. Це – рух усвідомлення необхідності та практичні дії з домашнього сортування сміття...

Кроки бувають як малі, так і великі. Кожен регіон має як загальні, так і локальні проблеми. Одна з екологічних проблем Півдня України – загроза перетворення регіону, у найближчому майбутньому, в пустелю.

Ефективний розвиток агропромислового комплексу, зокрема, нереальний без відновлення зрошувальної мережі, застосування ефективної поливної техніки та технологій зрошення. Нагальним стає масове запровадження економного краплинного зрошення у сільській та міській місцевості (у містах, зокрема, від зневоднення потерпають парки, вулична рослинність тощо).

Нагальною стала проблема боротьби з вітровою ерозією ґрунтів, а її не подолати, не втіливши масштабний план з відновлення полезахисних лісосмуг (до речі, агролісомеліорація розвивалась навіть у тяжкі повоєнні роки, а нині?..).

Не забувати б, на всіх рівнях, і про хвору головну водну артерію України – Дніпро, що перетворюється у каскад міліючих, заростаючих водною рослинністю, «морів». Яке майбутнє дніпровських водосховищ, зокрема, Каховського? Чому виникла ідея зі спорудженням Каховської ГЕС-2?..

Олександр ГОЛОБОРОДЬКО,
світлини автора

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів