Природна проблема морських курортів Херсонщини

Природна проблема морських курортів Херсонщини
Курортний сезон на Херсонщині добігає завершення. Аналізую проблеми наших курортних зон, в тому числі за відгуками відпочиваючих.

Ряд питань залежить від організації роботи, адміністративних процесів, про них окремо.

Інші проблеми - природні. Серед них одна з найбільш турбуючих наших гостей і місцевих мешканців - у прибережних водах надзвичайно велика популяція медуз - чорноморського корнерота. Від медузи потерпає, крім Скадовського, Голопристанський, Каланчацький та вже Генічеський райони.

Кожен пам'ятає це відчуття, коли заходиш в море озираючись, постійно перевіряючи куди пірнути, так, щоб не зіткнутись з цією пекучою красунею. Опіки від медуз не поліпшують відпочинку, а у деяких випадках можуть бути небезпечними для здоров'я.

Що ж нам про них відомо?

Медуза корнерот (Rhizostoma pulmo) - найбільша за розмірами медуза Чорного и Середземного морів. Може виростати до 50-60 см у діаметрі та важити до 10 кг.

Зазвичай, життєвий цикл корнерота являє собою метагенез - зміна безстатевого покоління поліпів по полового - саме медуз. Розмноження відбувається у донних шарах моря шляхом бокового почкування поліпів, з яких в послідуючому розвиваються медузи.

Корнерот харчується виключно планктоном, але самого корнерота в Чорному морі ніхто не їсть. Тому вчені відносять медуз у нашому морі до розряду "харчових тупіків". Є декілька видів риб та морських черепах, що харчується медузами, але у нашому морі майже відсутні.

Єдиний вид в нашій місцевості, що може вживати наших медуз у їжу - людина. Але у нас це ще не популярно. Хоча в Японії Кореї, Китаї страви з медуз готують вже більше 1700 років. Вважається, що вживання медуз корисне при підвищеному кров'яному тиску, та ряді інших захворювань.

Медузи є корисним дієтичним продуктом, але поки що ми не уявляємо страв з медуз на своєму столі. Хоча знаю, що в Лазурному дехто практикує. Також, нещодавно корнерота у нас відловлювали для експорту в азіатські країни, але зараз цей промисел не ведеться. Та й навряд чи вирішить проблему.

Отже, корнерот добре розмножується, харчується планктоном, не має хижака, який би зменшував його популяцію. Ніби зрозуміло. Але чому його раніше не було в такій кількості і так рано і довго щороку - майже з червня і аж до жовтня? І що саме ми можемо зробити задля виправлення ситуації? І чи можемо? Завести певний різновид риби чи черепах, вести промисел?

Багато розмов і міркувань, але вважаю, що ця проблема має бути предметом роботи експертів та професіоналів. Тому, від слова до діла, я поцікавився хто саме може провести подібну роботу та надати рекомендації з розв'язання цієї проблеми.

Отже, є така Державна установа "Інститут морської біології", розташований у м. Одеса, за профілем якого наша проблема. Звернувся туди телефоном та письмово та отримав наступну відповідь:

Наче задля великої справи 600-750 тисяч і невеликі кошти, термін звісно немалий - чотири сезони. Але кожен великий шлях починається з першого кроку.

Хочу почути ваші думки - чи необхідно, чи доцільно продовжувати?

Сергій ПАВЛЕНКО

Фото Олександр Корняков

P.S. В Скадовскому районі прийнято програму проведення досліджень екологічного стану нашої затоки, це питання можна додати в завдання програми, але коштів з районного бюджету точно не вистачить.

Вважаю, що за умови участі у цій програмі міста та Лазурного, коштів обласного бюджету, громадських організацій, грантових установ можливо провести подібні дослідження та отримати рецепт вирішення проблеми. Але можливо є інші думки?

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів