Про це повідомила керівниця новокаховської організації "Українське товариство охорони пам'яток історії та культури" Тетяна Євсєєва.
Відома також під назвою "вежа Вітовта" дозорна башта розташована в охоронній зоні Каховської ГЕС. Через це власник пам'ятки — виноробне господарство "Князя Трубецького" — не міг здійснювати жодних робіт, навіть встановлювати на ній вхідні двері.
"Отримання вежею статусу пам'ятки національного значення та визначення охоронної зони допоможе в її збереженні в майбутньому, зокрема, при будівництві другої черги Каховської ГЕС", — впевнена Тетяна Євсєєва.
Представники гідроелектростанції заспокоїли активістів: за їх словами, жодної загрози для вежі на етапі будівництва ГЕС-2 не передбачається.
Нагадаємо, що довгий час вежа Вітовта вважалась пам'яткою архітектури обласного значення XIX століття. Торік на її території були проведені перші археологічні розкопки. Археологи зуміли довести, що вежу збудували задовго до часів князя Трубецького.
За словами наукової співробітниці Інституту археології Національної академії наук України Олени Дзнеладзе, конструктивні особливості та характер будови вежі вказують на те, що вона є середньовічною.
Поки археологам не вдалося підійти до розгадки головної таємниці вежі — дати її будівництва. "Поки ми датуємо її кінцем XIV— початком XVI століття", — каже Олена Дзнеладзе.
А це, за словами археологів і істориків, зайвий раз свідчить про те, що нинішня територія Бериславського району, як і всього українського півдня, була заселена задовго до часів російської імператриці Єкатерини ІІ, що повністю суперечить радянській та російській історіографії.
Олег БАТУРІН
"Новий день"
