Експрес-опитування «Новим днем» освітян дозволило зрозуміти: жодної «революції» через згаданий документ не станеться. Хоча подумати є над чим.
Засновник одного з перших сімейних дитбудинків Херсона Людмила Крюковська:
— У мене цьогоріч до школи підуть четверо дітей. В школі №21 селища Антонівки форми не вимагають – достатньо, аби учні вдягалися за принципом «темний низ – білий верх». Однак все одно знадобилося для них чимало – кофтинки, блузки, взуття, гольфи. Витратили зо три тисячі гривень і вважаю, ще «малою кров'ю» відбулися. Виручило те, що двоє моїх дівчаток нещодавно їздили до Італії на запрошення тамтешніх доброчинців, і вони надарували їм чимало гарного одягу – від футболок до теплих речей на зиму. Загалом, підготовка дітей до навчання завжди пробиває в сімейному бюджеті відчутну діру. У інших регіонах, принаймні, виділяють з бюджету гроші на купівлю шкільної та спортивної форми для вихованців сімейних дитбудинків. А у нас жодного такого випадку на моїй пам'яті не було.
Директор міської загальноосвітньої школи № 50 Руслан Вінник:
— Треба розділяти питання про шкільну форму та дрес-код. У нашому навальному закладі про шкільну форму давно забули, і жодного президентського указу для цього не було потрібно. Натомість порадилися з батьками та вчителями, і визначили загальний стиль, за яким одягаються учні. Дозволено, між іншим, навіть джинси – але не подерті, які зараз модні, а чорні, класичного крою. Для дівчат – сукні та спідниці. Дрес-код стосується всіх: і старшокласників, і учнів молодших класів.
Начальник управління освіти Херсона Юрій Ніконов:
— В жодній школі Херсона однакової для всіх форми залишилося, як такої. Але батьки та педагогічні колективи не оминають увагою питання про те, як повинні одягатися учні. Це вони вирішують спільно. А в деяких навчальних закладах – гімназіях та ліцеях – додають ще й власну атрибутику. Це можуть бути і краватки із «фірмовими» емблемами, і жилетки тощо. Вважаємо, що такі новації теж цілком прийнятні: додатково «регулювати» їх якимось нормативними актами просто не потрібно.
Загалом, у радянські часи педагоги дотримувалися думки про те, що стандартизація шкільної форми певним чином «нівелює» майнову нерівність, не дозволяючи дітям з багатих родин носити розкішні речі та викликати заздрість у ровесників, чиї батьки не можуть так балувати дітей. Однак ситуація багато в чому змінилася: тепер хизуються не одягом, а гаджетами — дорогими айфонами останньої моделі, айпадами, електронними планшетами тощо. І їх носити до школи ніхто не заборонятиме: адже учням однаково треба бути на зв'язку та «качати» інформацію чи набирати тексти. И будемо все ж чекати нового президентського указу?
Сергій ЯНОВСЬКИЙ
"Новий День"
