На його полицях – рибні консерви, тушонка, крупи й макарони, кондитерські вироби та жуйка (дивись фото). А от газети й журнали поклали у картонну коробку, й запхали у куток, де їх ніхто не бачить. А що робити: «Укрпошта», схоже, не тільки не стимулює попит на друковане слово, а швидше робить усе, аби воно не користувалося популярністю у селянських родин.
У тому ж Славному і за начальника відділення зв'язку, і за листоношу працює одна-єдина людина – Наталя Жилко. Причому одна вона обслуговує аж три села – власне Славне, Софіївку й Нову Благовіщенку, накручуючи на педалях свого велосипеду десятки кілометрів. Та аби було що возити!
— Газети, в тому числі й «Новий день», нам мають привозити по п'ятницях. Але 28 червня п'ятниця випала на свято – День Конституції. Тому черговий номер газети нам вчасно не привезли, і передплатники отримали його тільки разом із наступним номером – 5 липня. Звісно, новини за тиждень уже застаріли, але я нічого вдіяти не можу, — зізнається «головний листоноша» трьох степових сіл Наталя Жилко.
При такому обсязі роботи, каже Наталя , вона отримає не повну ставку, а всього лише відрядну оплату — відсоток від обсягу реалізованої продукції. От і виходить, що тягати оберемки газет за десятки кілометрів і обтяжливо, і невигідно. Куди простіше й швидше раз на тиждень відкрити відділення зв'язку, і розпродати на місці всілякий крам. Коштує він дорожче за газети, і покупці за ним самі приходять – доставляти нікуди не треба.
«Укрпошті», мабуть, існування таких гастрономів, замаскованих під пошту, вигідне. Хоча на селі є потреба саме в отриманні листів, газет, переказів, а не в «лавках» із харчами.
У тому ж Славному, приміром, є два продуктових магазини з широким асортиментом, і черги в них, повірте, не збираються: автор мав змогу переконатися у цьому особисто. Але політика «Укрпошти» залишається незмінною: менше газет – більше консервів.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ, фото автора
"Новий День"
