"Зазвичай, період цвітіння Рябчика малого починається після того, як відцвіте Скіфський тюльпан, що масово зустрічається на цій ділянці степу, - розповідає вчитель біології Степненської школи Наталія Москаленко. - Це один із восьми видів рябчиків, що ростуть в Україні, і один із чотирьох червонокнижних. Назву рябчик отримав через забарвлення - темне із цятками світлого чи темного кольору".
Наталія Москаленко разом з вчителем англійської мови цієї ж школи Оксаною Комарницькою вже кілька років спостерігають за рослинами, що ростуть на поду Гарбузи. За їх словами, вони поки що, точно визначилися з трьома червонокнижними рослинами. Це - Скіфський тюльпан, Рябчик малий та Скіфський залізняк, який почне цвісти за тиждень.
Варто зауважити, що вчительки мешкають в селі Братське, що за кілька кілометрів від Степного. Через кожні три дні, після завершення робочого дня, вони скутером приїздять на Гарбузи проводити фітофенологічні спостереження.
"Фотографуємо, спостерігаємо за рослинами: коли і в який період вони цвітуть, коли з'являється насіння, - ділиться з Нижні Сірогози.City Оксана Комарницька. - Також рахуємо кількість рослин на ділянці в один квадратний метр. Аналізуємо вплив погоди та інших факторів на розвиток рослин. Моніторимо чисельність особин на Гарбузах протягом кількох років".
Оксана Комарницька розповіла, що початок нинішньої весни був доволі посушливий, і це негативно позначилося на розвитку степових рослин.
"В минулому році на одному стеблі рябчика було по 2-3 квітки, в нинішньому - лише по одній, - зауважує вчителька. - Та й кількість рослин незначна. Нинішньої весни ми налічили на Гарбузах близько двох десятків особин Рябчика малого".
Оксана Комарницька і Наталія Москаленко ініціювали збір підписів жителів села Степне за збереження унікальної ділянки степу - поду Гарбузи, де ростуть зникаючі та рідкісні рослини.
Також вони що неподалік села Степне заказника місцевого значення "Под Гарбузи".звернулися з клопотанням до Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації щодо розгляду питання про створення на цілинній ділянці степу,
Нині, аби забезпечити науковий супровід створення заказника Оксана Комарницька і Наталія Москаленко співпрацюють з нижньосірогозьким краєзнавцем Юрієм Безухом та завідувачем кафедри ботаніки Херсонського державного університету, доктором біологічних наук, професором Іваном Мойсієнком.
"Професор дуже здивувався, що на Сірогозщині росте червонокнижний рябчик, - продовжує розповідь Оксана Комарницька. - Під час спілкування він розповів, що востаннє Рябчик малий зафіксували на Херсонщині в 1968 році на території біосферного заповідника "Асканія Нова". До речі, восени минулого року, коли Іван Мойсієнко разом з колегою писав наукову дисертацію, їм довелося їхати за цією рослиною на Миколаївщину".
Степненські педагоги розповіли, що всі матеріали, а також фото і відео з унікальними рослинами вони відправляють професору. А з понеділка очікують науковця в гості. Професор Мойсієнко приїде в Степне, аби дослідити унікальну степову рослинність, що зустрічається на поду Гарбузи.
Оксана Комарницька зауважила, що для учнів 5-11 класів щовесни проводяться екскурсії на под Гарбузи.
"Незважаючи на значну відстань від школи до цілинної ділянки степу, школярі із задоволенням йдуть на Гарбузи, аби подивитися на цвітіння унікальних рослин, - додає вчителька. - На початку квітня -помилуватися Скіфськими тюльпанами, на початку травня - Рябчиком малим. В червні, під час роботи пришкільного оздоровчого табору, обов'язково підемо на екскурсію за село, щоб подивитися як цвітуть Скіфський залізняк і Польова гвоздика".
Вчителька розповідає, що якщо під час цвітіння скіфських тюльпанів степ набуває жовтого забарвлення, то під час цвітіння залізняка і гвоздики - рожевого.
Довідково. Рябчик - рід багаторічних рослин родини Лілійних. Їх науці відомо близько 150 видів. За схожість квітки з іншим представником цієї родини, її ще називають диким тюльпаном. Рябчик малий має природоохоронний статус виду: вразливий. Зустрічається у дикій природі на ділянках цілинного степу. Також Рябчик малий розмножують та розводять у спеціально створених умовах: культивують у Ботанічному саду ім. О. В. Фоміна Київського національного університету ім. Т. Шевченка та в Донецькому ботанічному саду НАН України.
Фото Оксани Комарницької
